17 березня 2015 р. Справа № 804/2351/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення,-
06.02.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:
визнання недійсним рішення податкового органу щодо опису майна у податкову заставу;
визнання протиправним та скасування рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області № 99 від 08.10.2014 року про опис майна у податкову заставу.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач не має податкового боргу з підстав скасування постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/16193/14 від 17.11.2014 року раніше винесеної податковим органом стосовно нього податкової вимоги на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 44 439,00 грн № 3392 від 04.08.2014 року. Отже, оскільки податковий борг зі сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток відсутній, права податкової застави майна позивача відповідач не мав.
Ухвалою суду від 11.02.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/2351/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2015р., в подальшому розгляд справи відкладено на 10.03.2015р., 17.03.2015р.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
17.03.2015 р. позивач подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився; 25.02.2015р. подав заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що станом на 30.07.2014 року згідно з інтегрованими картками платника податків у позивача виник податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями з авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року. Відповідно до чинного законодавства, з метою забезпечення виконання платником податків своїх податкових обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Враховуючи клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 055722 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд» зареєстровано 22.05.2003 р. Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією.
Відповідно до Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ № 999670, дані про основний вид економічної діяльності: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Судом встановлено, що відповідно до Положення «Про Дніпродзержинську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області», затвердженого наказом ДФС України від 26.08.2014 року № 77 «Про затвердження Положень про територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області», Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області реорганізована у Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Отже, керуючись ст.55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво відповідача.
08.10.2014 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до ст 89 Податкового кодексу України було винесено рішення № 99 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ «Альянс-Техно-Трейд», а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
Дане рішення було оскаржене позивачем до Дніпропетровської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (вих. № 46 від 15.10.2014 року). Рішенням Дніпропетровської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.12.2014 року № 1102/10/04-36-23-01-14 про результати розгляду скарги оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу- без задоволення.
23.12.2014 року позивач оскаржив рішення Дніпропетровської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.12.2014 року № 1102/10/04-36-23-01-14 до Державної фіскальної служби України (вих. № 51 від 23.12.2014 року). Рішенням Державної фіскальної служби України № 960/6/99-99-23-05-15 від 21.01.2015 р. про результати розгляду зазначеної скарги оскаржуване рішення залишено в силі.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, підставою для винесення відповідачем рішення про опис майна в податкову заставу слугувала наявність на момент винесення податковим органом оскаржуваного рішення, згідно інтегрованих карток платника податків, податкового боргу за грошовими зобов'язаннями з авансового внеску з податку на прибуток за липень 2014 року в розмірі 44 439,00 грн., та винесена внаслідок цього податковим органом податкова вимога № 3392-25 від 04.08.2014 року, а в подальшому - збільшення на підставі даної податкової вимоги податкового боргу підприємства до 608 960,00 грн.
Однак, 25.09.2014 року позивачем оскаржено зазначену податкову вимогу до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/16191/14 від 17.11.2014 року визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 3392-25 від 04.08.2014 року на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 44 439,00 грн.
Станом на час розгляду справи зазначена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/16191/14 від 17.11.2014 року є такою, що законної сили не набрала внаслідок її оскарження до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
На підставі наведеної правової норми, враховуючи, що рішення суду за результатами оскарження позивачем податкової вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 3392-25 від 04.08.2014 року на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 44 439,00 грн. на час розгляду справи законної сили не набрало, суд дійшов висновку, що станом на час винесення оскаржуваного рішення податковий борг не є узгодженим.
Крім того, беручи до уваги той факт, що податковий борг позивача у розмірі 608 960,00 грн. виник з боргу по вимозі № 3392-25 від 04.08.2014 року, яку оскаржено в суді, рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області № 99 від 08.10.2014 року про опис майна у податкову заставу є, як наслідок, передчасним.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України у податкову заставу передається майно платника податку, який має податковий борг.
Згідно п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Оскільки судом встановлений факт неузгодженості податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд», беручи до уваги, що в даному випадку відсутні підстави для виникнення у податкового органу права податкової застави, рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 99 від 08.10.2014 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ «Альянс-Техно-Трейд», є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним рішення податкового органу щодо опису майна у податкову заставу суд зазначає наступне.
Ст. 162 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення.
Абз. 8 п. 10.2 Постанови Пленуму ВАСУ «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Абзацем 6 п. 10.2 зазначеної Постанови встановлено, що суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
Отже, суд зазначає, що позовна вимога визнати недійсним рішення податкового органу щодо опису майна у податкову заставу є тотожній позовній вимозі визнати протиправним вказане рішення, яка підлягає задоволенню.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позов про визнання протиправним та скасування рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області № 99 від 08.10.2014 року про опис майна у податкову заставу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
З огляду на викладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до вимог ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області № 99 від 08.10.2014 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ТОВ «Альянс-Техно-Трейд».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Техно-Трейд» понесені судові витрати в сумі 560,28 грн. із Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя С.В. Ніколайчук