Справа № 22ц-2190/1043/2012р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія 46 ОСОБА_1
Доповідач: Радченко С.В.
2012 року березня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Цуканової І.В.
Суддів: Радченко С.В., Вейтас І.В.
при секретарі: Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі Миколаївської області на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2012 року в справі за позовом територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, із уточненнями та доповненнями посилався на ту обставину, що батько відповідача - ОСОБА_3 за клопотанням Горохівської сільської ради Снігурівського району з 2003 року перебуває в стаціонарному відділенні для проживання одиноких громадян похилого віку та утримується за рахунок центру, оскільки має двох дітей і не відноситься до категорії осіб, яким надаються безкоштовні соціальні послуги. Відповідач являється сином ОСОБА_3 та не проявляє турботи про батька, не надає йому ніякої допомоги. На утримання ОСОБА_3 за період з 04.06.2010 року по 15.11.2011 року центром витрачено 45139, 70 грн., з яких із пенсії пацієнта утримано 11 377, 79 грн. Решта складає 33 761, 91 грн., з яких просили стягнути з відповідача ? частину, а саме 16880, 96грн. Також просили стягнути на користь позивача судові витрати та витрати по оплаті юридичної допомоги в сумі 438, 81 грн.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з тих підстав, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити його без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви центру соціального обслуговування суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду допустимих доказів, що він має право на відшкодування витрат з підстав, зазначених у позовній заяві.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки правильно встановивши характер спірних правовідносин, суд вірно застосував норми матеріального права і дав належну оцінку наданим у справі доказам.
З матеріалів справи вбачається, що батько відповідача ОСОБА_3 11.09.2003 року був зарахований на тимчасове проживання до стаціонарного відділення УПСЗН Снігурівської райдержадміністрації, яке було реорганізоване в Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі і яке, відповідно до пункту першого Положення про територіальний центр утворювалося для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.
Відповідно до положень частини третьої статті 172 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно визначив, що з позовними вимогами про стягнення таких витрат до суду можуть звернутися батьки (їх опікуни чи піклувальники), їх повнолітні діти, а також, у визначених законом випадках, прокурор чи орган опіки і піклування.
Територіальний центр соціального обслуговування відповідно до положень Постанови КМУ від 29.12.2009 року №1417 мав право припинити обслуговування громадянина у разі виявлення в нього працездатних дітей.
Крім того, колегія суддів вважає, що територіальний центр мав можливість вжити певних заходів щодо з'ясування обставин для можливого звільнення рідних від плати за соціальне обслуговування, що передбачено ст.7-1 Переліку соціальних послуг, або звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з повнолітніх дітей на утримання батька, чого зроблено не було.
Підстав для примусового стягнення понесених витрат на утримання громадян, які знаходяться в умовах стаціонарного обслуговування в центрі надання соціальних послуг з їх повнолітніх дітей діючим законодавством не передбачено.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про незаконність рішення суду, оскільки вони не спростовують мотивованих висновків суду та не підтверджені належними доказами.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Снігурівському районі Миколаївської області відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: