У х в а л а 5-2562СК15
07 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
перевіривши касаційну засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року та на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року щодо нього, -
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено, за вказаною нормою кримінального закону, покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
У касаційній засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушує питання про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження.
Перевіривши касаційну скаргу, додані до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів вважає, що подану скаргу слід залишити без руху.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, обґрунтування вимог особи до суду касаційної інстанції із зазначенням, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідне обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У поданій скарзі засуджений ОСОБА_1, докладно аналізуючи докази у кримінальному провадженні, як на підстави для скасування вироку та ухвали посилається, у тому числі, на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Перевірка таких доводів, згідно з ч. 1 ст. 409 КПК України, належить до повноважень апеляційного суду.
Також, порушуючи питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, автором скарги не наводиться жодної із підстав, передбачених ст.284 КПК України, та доводів на обґрунтування такого рішення.
Крім цього, всупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК України, ОСОБА_1 не надано необхідної кількості копій касаційної скарги для вручення їх усім учасникам судового провадження - прокурору, потерпілій, її представнику та захиснику засудженого.
Зазначені недоліки скарги позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження або відмову у його відкритті.
Згідно з ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали особою, яка подала скаргу.
Оскільки касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне подану скаргу залишити без руху, встановивши засудженому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги - 15 (п'ятнадцять) днів з дня одержання копії зазначеної ухвали.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк - скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3