№ пр. 1-кп/645/287/15
№ 645/2721/15-к
06 травня 2015 року Фрунзенський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури Харківської області - ОСОБА_3 , захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, має вищу освіту, працює дільничним інспектором міліції СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, не одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, має вищу освіту, працює дільничним інспектором міліції СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, одружений, має дитину, зареєстрований: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України (в редакції 18.04.2013 р.), -
ОСОБА_6 згідно наказу начальника Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області №242 о/с від 01.07.2013 р. та по теперішній час перебуває на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, має спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, використовує у своїй службовій діяльності службове становище та владні повноваження, передбачені Законом України “Про міліцію” та посадовою інструкцією СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області .
ОСОБА_7 згідно наказу начальника Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області №242 о/с від 01.07.2013 р. та по теперішній час перебуває на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, має спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, використовує у своїй службовій діяльності службове становище та владні повноваження, передбачені Законом України “Про міліцію” та посадовою інструкцією СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області .
В грудні 2013 р. дільничний інспектор міліції СДІМ Фрунзенського РВ ГУМВУ в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_6 разом з дільничним інспектором міліції того ж райвідділу старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7 в ході виконання своїх службових обов'язків отримали інформацію про неправомірне, на їх думку, нарахування і одержання інвалідом першої групи ОСОБА_8 пенсії за інвалідністю в Україні та, одночасно, у Російській Федерації. У зв'язку з цим у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел створити уяву про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення з метою одержання від нього неправомірної вигоди за непритягнення до кримінальної відповідальності.
На виконання спільного злочинного умислу 03.12.2013 р. о 16 год. 00 хв. дільничний інспектор міліції СДІМ Фрунзенського РВ ГУМВСУ в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з дільничним інспектором міліції СДІМ Фрунзенського РВ ГУМВСУ в Харківській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9 , прийшли за місцем мешкання інваліда першої групи ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 , та викликали його на міжповерховий майданчик біля ліфту. Продовжуючи свої неправомірні умисні дії дільничні інспектори СДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи свої службові повноваження, безпідставно повідомили ОСОБА_8 , що він підозрюється у вчиненні шахрайських дій, пов'язаних з одночасним отриманням двох пенсій з інвалідності в України та в Російській федерації. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погрожували ОСОБА_8 притягненням до кримінальної відповідальності з подальшим засудженням до 10 років. Водночас висловили вимогу ОСОБА_8 надати їм неправомірну вигоду в розмірі 10 000 грн. за не притягнення його до кримінальної відповідальності.
В свою чергу ОСОБА_8 сприйняв погрози ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як реальні, з метою запобігання настання для нього негативних наслідків, погодився надати неправомірну вигоду, повідомивши при цьому, що грошей в сумі 10 000 грн. він не має, проте може віддавати цю суму частинами щомісячно після отримання ним пенсій. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 погодились одержувати неправомірну вигоду частинами.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 20.12.2013 р. біля 12.00 год. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 знаходячись на міжповерховому майданчику будинку за місцем мешкання ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, одержали для себе від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 1500 грн. за невчинення ними дій щодо документування нібито злочинних дій ОСОБА_8 та не притягнення його до кримінальної відповідальності за отримання пенсії за інвалідністю в Україні та Російській федерації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 20.01.2014 р. о 13 год. 26 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 , знаходячись на міжповерховому майданчику будинку за місцем мешкання ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, одержали для себе від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 1500 грн. за невчинення ними дій щодо документування нібито злочинних дій ОСОБА_8 та не притягнення його до кримінальної відповідальності за отримання пенсії за інвалідністю в Україні та Російській федерації.
Також 27.01.2014 р. о 13.20 год. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись на міжповерховому майданчику будинку за місцем мешкання ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, одержали для себе від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 1500 грн. за невчинення ними дій щодо документування нібито злочинних дій ОСОБА_8 та не притягнення його до кримінальної відповідальності за отримання пенсії за інвалідністю в Україні та Російській федерації.
В подальшому 20.02.2014 р. о 13 год. 45 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись на міжповерховому майданчику будинку за місцем мешкання ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, одержали для себе від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 1000 грн. за невчинення ними дій щодо документування нібито злочинних дій ОСОБА_8 та не притягнення його до кримінальної відповідальності за отримання пенсії за інвалідністю в Україні та Російській федерації.
Всього за період з 20.12.2013 р. по 20.02.2014 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду на загальну суму 5500 грн.
Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В підготовчому судовому засіданні суду надані угоди про визнання винуватості, укладені 05.05.2015 р. між прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв'язку з чим сторони просили ухвалити вирок, яким затвердити вказані угоди та призначити узгоджені сторонами міри покарання.
Згідно з угодою про визнання винуватості, укладеною 05.05.2015 р. між прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , останній зобов*язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з*ясуванні всіх обставин, виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Сторонами погоджено на призначення покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) - звільнення від відбуття покарання з випробуванням.
Згідно з угодою про визнання винуватості, укладеною 05.05.2015 р. між прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , останній зобов*язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні; сприяти розслідуванню кримінального провадження у з*ясуванні всіх обставин, виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Сторонами погоджено на призначення покарання ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) - звільнення від відбуття покарання з випробуванням.
Розглядаючи питання про затвердження угод, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, таким чином, при розгляді вказаної справи має застосовуватись КК України в редакції, що діяла на час скоєння злочину, оскільки діючий КК України (із змінами та доповненнями) погіршує становище обвинувачених.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винуватими, кваліфікований за за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.), віднесений до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Статтею 75 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) передбачена можливість звільнення особи від відбування покарання, призначеного у вигляді позбавлення волі не більше п'яти років, з випробуванням.
Стаття 77 КК України містить вичерпний перелік підстав призначення додаткових покарань у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, серед якого відсутнє таке додаткове покарання як конфіскація майна, тому вона в даному випадку не застосовується.
Спеціальна конфіскація також не застосовується з підстав, передбачених ст.96-2 КК України, оскільки грошові кошти, які були предметом злочину, повернуті їх законному власнику.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цілком розуміють положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. ст. 75, 77, 96-2 КК України, діючого в редакції на час скоєння злочину, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 погоджуються на призначення узгодженого покарання, визнавши себе винними у скоєнні вказаного злочину.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про визнання винуватості від 05.05.2015 р., укладених між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 та між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 05.05.2015 року про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 .
Затвердити угоду від 05.05.2015 року про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_7 винуватим за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) та призначити узгоджене покарання - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) - звільнення від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки.
Визнати ОСОБА_6 винуватим за ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) та призначити узгоджене покарання - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України (в редакції Закону №221-VII від 18.04.2013 р.) - звільнення від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки.
До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - вважати продовженим.
Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області судові витрати, пов*язані з проведенням судової криміналістичної експертизи, у розмірі 4435 грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1