h
справа № 2а-1630/09/0670
категорія 6.2
30 червня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С. ,
при секретарі - Янушевській В.В.,
за участю представника позивача та представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні адміністративну справу
запозовом Андрушівського районного центру зайнятості
до відкритого акціонерного товариства "Червонське"
про стягнення 8754,71 грн.,-
встановив:
У березні 2009 року, Андрушівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ВАТ "Червонське" про стягнення заборгованості по страхових внесках. Свої вимоги центр зайнятості обгрунтовує тим, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність та неповноту сплати страхових внесків, яка передбачена ст.38 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Станом на 1 січня 2009 року у відповідача утворилася заборгованість по страхових внесках за період з квітня 2004 року по грудень 2005 року включно. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках у розмірі 8754,71 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що зазначена заборгованість утворилася у зв"язку з неповною сплатою відповідачем внесків.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що згідно ухвал господарського суду заборгованості у них не має і бути не повинно, оскільки позивач виставив у процесі банкрутства вимогу, яка була повністю погашена.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою 21 квітня 2004 року було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Червонське" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою того ж суду 19 жовтня 2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів до яких віднесений позивач з вимогою на суму 21984,00 грн. Пізніше, своєю ухвалою від 14 грудня 2006 року господарський суд затвердив звіт керуючого санацією, мирову угоду між кредиторами, боржником та третьою стороною та припинив провадження у справі. На підставі мирової угоди позивач списав відповідачу 10992,00 грн. основного боргу.
Спірна заборгованість утворилася за період з квітня 2004 року по грудень 2005 року, тобто є поточною. Тому до неї не застосовуються положення ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно положень ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів ( обов”язкових платежів ), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов”язань та зобов”язань щодо сплати податків і зборів ( обов”язкових платежів ), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Отже, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів ( обов”язкових платежів ), які виникли після дня введення мораторію і не припиняє заходів на їх забезпечення.
Згідно ст.38 "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність та неповну сплату страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
З матеріалів справи, які були долучені судом до справи видно, що відповідно до розрахункових відомостей починаючи з другого кварталу 2004 року по грудень 2005 року включно відповідачем нараховувалися страхові внески, які сплачувалися не в повному розмірі. Всі розрахункові відомості за цей період часу підписані головним бухгалтером відповідача, а тому посилання представників відповідача про те, що заборгованості не було та вони не знали про цю заборгованість, т.я. вважають, що відповідно до рішень господарського суду вони все погасили, а позивач не заявляв на той період часу кредиторську вимогу про заборгованість, спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що заборгованість, яка утворилася після порушення справи про банкрутства та введення мораторію підлягає стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов Андрушівського районного центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Червонське" на користь Андрушівського районного центру зайнятості заборгованість в сумі 8754,71 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 5 липня 2009 року.
Головуючий суддя: М.С. Токарева