Справа № 22-а-18067/08 Головуючий у 1 інстанціїДовгань К.І.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
14 липня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Маслія В.І.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 03 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро»1 до Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та визнання нечинною податкової вимоги,-
Постановою Господарського суду Черкаської області від 03 березня 2008 року позов ТОВ «Дніпро»1 до ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та визнання нечинною податкової вимоги - було задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області щодо направлення ТОВ «Дніпро» 1 податкової вимоги від 13 листопада 2007 року № 1-116. Скасовано податкову вимогу від 13 листопада 2007 року № 1-116 прийняту ДПІ у Чигиринському районі про сплату до бюджету ТОВ «Дніпро» 1 узгодженого податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 118594,19 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Чигиринському районі Черкаської області, звернулася з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2007 рокуДПІ у Чигиринському районі Черкаської областіприйнято та направлено на адресу позивача першу податкову вимогу №1-116 про сплату до бюджету податкового боргу в сумі 118594,19 грн. в тому числі по податку на додану вартість в сумі 76201,77 грн. та податку на прибуток в сумі 42392,42 грн., які були визначені контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями № 000005170/0 від 02 березня 2005 року,№ 0000402301/0, № 0000412301/0, № 0000392301/0 від 04 березня 2005 року.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 серпня 2007 року позовну заяву про визнання не дійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду.
Однак, позивачем вказана ухвала була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, яка на момент розгляду справи розглянута не була.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року - податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно до п. 4.2 ст. 4 даного Закону - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.2 даного Закону - податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.
У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.
Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.
Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.
Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
- останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Враховуючи те, що на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції не прийнято рішення щодо апеляційної скарги позивача на ухвалу суду від 14 серпня 2007 року про залишення адміністративного позову про визнання цих податкових повідомлень-рішень недійсними без розгляду, а тому ця ухвала не може вважатись такою, що набрала законної сили.
В зв»язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові зобов»язання позивача, визначені відповідачем у оспорюваній податковій вимозі не є узгодженим, а тому податковий орган не може направляти платнику податків податкові вимоги щодо сплати не узгоджених сум податкових зобов»язань.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 03 березня 2008 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 16 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 17липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: