Справа № 22-а-12563/08 Головуючий у 1 інстанціїАрсірій Р.О.
Суддя-доповідач Літвіна Н.М.
14 липня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Маслія В.І.
Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Обімет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового-повідомлення-рішення ,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Обімет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового-повідомлення -було задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва та Державна податкова інспекція у Суворівському районі м. Одеси, звернулися з апеляційними скаргами та просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12 січня 2007 року Державною податковою інспекцією у Суворівському районі м. Одесибуло проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень 2005 року, в рахунок майбутніхплатежів за квітень, травень 2005 року за результатами якої складено Акт № 34/23-50/14291863 від 12 січня 2007 року.
В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. п. 1.3, 1.8, ст. 1, пп. 7.4.4, 7.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03 квітня 1997 року, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000082301/0 від 12 січня 2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 400 581,80 грн., в т.ч. за квітень 2005 року - 126 386,41 грн., за травень 2005 року - 101 648,23 грн., за серпень 2005 року - 117 241,32 грн., за вересень 2005 року - 43 639,17 грн., за жовтень 2005 року - 11 666,67 грн., а також у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовано у розмірі 10 869,21 грн., позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 869,21 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 434,61 грн.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, по другому ланцюгу постачання ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Обімет» придбало металобрухт алюмінію у ПП «Абікс», ТОВ «Девіта» та ТОВ «Зевс інвест», по третьому ланцюгу - у ПП «Чат» і по четвертому ланцюгу - у ПП «Оморан».
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, право на податковий кредит у платника податку виникає з моменту настання однієї з подій перелічених у п. п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону, а не з моменту перерахування сум даного податку до Державного бюджету України.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем по справіДержавною податковою інспекцією у Суворівському районі м. Одеси,на виконання умов зазначених договорів були виписані податкові накладні на підставі яких позивач сформував податковий кредит, за яким в свою чергу визначив в подальшому суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а також факт здійснення повної оплати позивачем придбаних товарів (металобрухт алюмінію) шляхом перерахування контрагентам відповідних сум грошових коштів, в тому числі податку на додану вартість, жодних недоліків оформлення податкових накладних, вимоги до яких встановлені п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у Суворівському районі м. Одеси не виявлено.
Відповідно до п. п. 7.2.4. п.п. 7.2 ст.7 Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Доказів визнання судом в установленому законодавством порядку недійсними угод, на підставі яких здійснювались поставки та розрахунки, ДПІ у Суворівському районі м. Одеси не надано. ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Обімет» та його контрагенти на момент здійснення розрахунків та виписування податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів.
Крім того, Законом не передбачений обов'язок позивача перевіряти сплату ПДВ продавцем товару до бюджету.
На основі детального вивчення матеріалів справи та правового аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що не здійснення оплати ПДВ контрагентами позивача з якими ним укладено договори до Державного бюджету України не позбавляє позивача права віднесення даних сум до податкового кредиту та не є підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування.
Згідно з п. п. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03 квітня 1997 року - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону - у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 16 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 17 липня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: