07 квітня 2015 рокусправа № 1170/2а-3028/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 1170/2а-3028/12 за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з суб'єкта господарювання -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансову санкцію у розмірі 6800 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на адресу Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області в червня 2012 року від кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Кіровоградській області надійшли адміністративні матеріали за фактом порушення вимог ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 За даними матеріалами складено протокол про адміністративне правопорушення КД № 00576 від 19 квітня 2012 р. На підставі адміністративних матеріалів та документів, доданих до них, було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02 серпня 2012 року № 1100632727-21-32 на загальну суму 6800 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи позивача про те, що відповідач, реалізовуючи алкогольні напої та тютюнові вироби, повинен був пересвідчитись в тому, що особа досягла повноліття з метою запобігання правопорушенню та недопущення реалізації алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Таким чином, висновки суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування рішення про застосування фінансових штрафних санкцій, оскільки підставою для їх застосування є виключно факт порушення закону, якого припустився суб'єкт господарювання.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, у поданих до суду письмових клопотаннях просили здійснювати апеляційний розгляд без їх участі.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегією суддів у відповідності з приписами статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво апелянта - позивача по справі Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, на адресу регіонального управління в червні 2012 року від кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Кіровоградській області надійшли адміністративні матеріали за фактом порушення вимог ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: 19 квітня 2012 року, знаходячись на своєму робочому місці в кіоску, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить приватному підприємцю ОСОБА_1, продала неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, одну пачку тютюнових виробів "Бонд синій" за ціною 8,50 грн. За наданими матеріалами гр. ОСОБА_1 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення КД № 00576 від 19 квітня 2012 р. На підставі адміністративних матеріалів та документів, доданих до них, було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02 серпня 2012 року № 1100632727-21-32 на загальну суму 6800 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 02 серпня 2012 року № 1100632727-21-32 на загальну суму 6800 грн. було предметом розгляду адміністративної справи, за результатами якої зазначене рішення про застосування фінансових санкцій було скасовано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки рішення позивача № 1100632727-21-32, на яке він посилається в обґрунтування позову, скасовано.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем в апеляційній скарзі, рішення позивача, на підставі якого заявлено вимоги до відповідача про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800 грн., скасовано, що підтверджується постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у адміністративній справі №1170/2а-3278/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області про визнання неправомірним рішення про застосування фінансових санкцій та скасування ліцензії. За результатами апеляційного розгляду зазначеної справи ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.49-50)
Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі позивачем фактично порушено питання про неправильну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, а також неправомірність попередніх судових рішень, яким скасовано спірне рішення про застосування штрафних санкцій, натомість, в якій частині та яким доказам судом першої інстанції надано не належну правову оцінку, заявник апеляційної скарги не зазначив та не обґрунтував.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 1170/2а-3028/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко