07 квітня 2015 рокусправа № 872/2а-19/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство " Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", про примусове відчуження земельної ділянки, -
Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України з адміністративним позовом, в якому просить примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,200 га, що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2003 року та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 3526,38 грн. під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення) та зобов'язати відповідача звільнити зазначену земельну ділянку протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законного рішення.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що ПАТ «ОГЗК» постановою Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2004 року включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, є місто утворюючим підприємством, від результатів господарської діяльності якого залежить формування бюджету Чкалівської, Менжинської, Покровської, Шолохівської, Кіровської сільських рад, Нікопольського району Дніпропетровської області та міста Орджонікідзе. На даний час робота ПАТ «ОГЗК» неможлива без розширення меж кар'єрів з видобування корисних копалин за рахунок відведення додаткових земельних ділянок в межах затвердженого гірничого відводу підприємства, в тому числі, земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача. Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області дотримана процедура, визначена Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» , що передує викупу земельної ділянки. Проте, відповідач, який надав згоду на викуп земельної ділянки, підписавши заяву, засвідчену нотаріально, фактично відмовляється від передачі земельної ділянки та отримання компенсації її вартості, визначеної експертним шляхом, що і стало підставою для звернення до суду.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2003 року у власності громадянки ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,200 га, яка має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.37,38).У зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах запланованого розширення Шевченківського кар'єру з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) ПАТ "ОГЗК" звернулось до Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з метою врегулювання питання щодо відчуження земельної ділянки відповідача.
Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було прийнято Розпорядження №Р-157/0/321-14 від 23.04.2014 року "Про початок процедури відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та затвердження відповідних попередніх заходів" та Розпорядження №Р-476/0/321-14 від 29.07.2014 року "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки громадянина ОСОБА_1 площею 0,200 га та 1,17 га для суспільних потреб". (а.с.7,12)
Крім того, Розпорядженням №Р-476/0/321-14 від 29.07.2014 року затверджена викупна ціна земельної ділянки, площею 0,2 га у розмірі 3526,38 грн., що визначена на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, витрати зі сплати відповідачу викупної ціни покладено на ПАТ "ОЗК". (а.с.12)
Нікопольською районною державною адміністрацією було направлено на адресу відповідача письмове повідомлення № 164 від 31.07.2014 року про прийняття рішення про викуп земельної ділянки відповідача із додаванням плану земельної ділянки, що підлягає викупу, і посвідчену належним чином копію Розпорядження про її викуп, план земельної ділянки. (а.с.14) Отримання зазначеного письмового повідомлення підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.15) Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" відповідач не надав Нікопольській районній державній адміністрації Дніпропетровської області згоди на проведення переговорів щодо умов викупу.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам з приводу можливості здійснення примусового відчуження земельної ділянки, що належить відповідачу, з мотивів суспільної необхідності, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб.
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (далі - Закон України № 1559-УІ). Цим Законом передбачена можливість як викупу земельної ділянки для суспільних потреб, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки за процедурою відчуження (викупу) ділянки для суспільних потреб.
Так, згідно зі статтею 1 Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку. Положеннями абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною 4 цієї статті викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються. Відповідно до статті 5 Закону вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом. Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів. У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
Положеннями частини 1 статті 8 Закону визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Згідно зі статтею 15 Закону у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду. Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності визначений у статті 16 Закону, в якій вказано про те, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника. У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти. Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.
Таким чином, законодавчою підставою для задоволення адміністративного позову про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, є доведення позивачем (органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування) неможливості проведення, у даному випадку, подальшого видобування корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку відповідача.
Досліджені судом належні та допустимі письмові докази свідчать про те, що ПАТ «ОГЗК» здійснює діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) західної частини Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського марганцевого родовища на території Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №597 від 06.08.1996 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 марганцева руда, яку видобуває підприємство, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року №1723 ПАТ "ОГЗК" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.
Земельна ділянка відповідача знаходиться в межах гірничого відводу, наданого ПАТ "ОГЗК" згідно Акту про надання гірничого відводу, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року за №1921. Згідно з вказаного акту, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд. Згідно карти місцевості по фронту робіт кар'єрів з видобування корисних копалин в межах гірничого відводу ПАТ "ОГЗК" знаходяться земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі, земельна ділянка відповідача, без викупу яких розширення кар'єрів з видобування корисних копалин та подальша робота підприємства не уявляється можливим.
Отже, діяльність ПАТ "ОГЗК" неможлива без припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розміром 0,200 га.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем доведено суспільну необхідність та мотиви суспільної потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачу, для проведення ПАТ "ОГЗК" подальшого видобування марганцевої руди, що має стратегічне значення для держави, що є, на думку суду, підставою для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання встановлення викупної ціни, суд керується положеннями статті 5 Закону України № 1559-УІ, за якими викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів. У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна.
Позивачем до суду надано звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 0,200 га, що належить ОСОБА_1, проведена на замовлення ПАТ "ОГЗК" . Визначена у звіті ціна земельної ділянки - 3526,38 грн. затверджена Нікопольською районною державною адміністрацією. Заперечень щодо оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності від ОСОБА_1 не надходило. Відомості щодо замовлення відповідачем оцінки належної земельної ділянки - відсутні.
Разом з тим, ОСОБА_1 до суду 12.03.2015 року надано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 804/2812/15 про оскарження розпоряджень Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-157/0/321-14 від 23.04.2014 року, № Р- 476/0/321-14 від 29.07.2014 року (а.с.64).
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з приписів пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України , за якими суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-157/0/321-14 від 23.04.2014 року розпочата процедура відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, що надали нотаріально завірену згоду на викуп земельних ділянок, для суспільних потреб (розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин); затверджені необхідні для прийняття Нікопольською районною державною адміністрацією рішення про викуп земельних ділянок приватної власності попередні заходи згідно з додатком; визнано ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» ініціатором відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, що надали нотаріально завірену згоду на викуп земельних ділянок, для суспільних потреб (а.с.7). Розпорядженням Голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-476/0/321-14 затверджена викупна ціна земельних ділянок відповідача, площею 1,17 га та 0,2 га, прийнято рішення про укладення договору купівлі-продажу.
Суд дійшов висновку, що оскарження зазначених розпоряджень не перешкоджає розгляду та вирішення по суті адміністративного позову про примусове відчуження земельної ділянки, оскільки, по-перше, процедура відчуження шляхом викупу земельних ділянок була розпочата Нікопольською районною державною адміністрацією лише після отримання згоди власників земельних ділянок, у тому числі і ОСОБА_1, волевиявлення якої перевірено нотаріусом (а.с.8); по-друге, ОСОБА_1 була у належний спосіб повідомлена про засідання комісії Нікопольської райдержадміністрації з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам (а.с. 9,10), на яке ні особисто не з'явилась, ні направила повноважного представника (а.с.11); по-третє, зазначені розпорядження прийняті з метою викупу земельних ділянок на добровільних засадах, тобто за наявності згоди власників. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 надала згоду на викуп, але в подальшому не повідомила про надання згоди на проведення переговорів, укладення договору купівлі-продажу та отримання компенсації, між сторонами виник спір, вирішення якого в судовому порядку передбачено статтею 181-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведені обставини, суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та розглянув спір по суті.
Зважаючи на те, що позивачем доведена неможливість розширення меж кар'єрів з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) ПАТ "ОГЗК" без припинення права власності відповідача на земельну ділянку, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову, підтвердження його належними та допустимими доказами, що є підставою для його задоволення.
Керуючись статтями статями 158-163, 183-1, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -
Адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - задовольнити.
Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 0,200 га, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2003 року та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 0,200 га; кадастровий номер - НОМЕР_2; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 3526,38 грн. (три тисячі п'ятьсот двадцять шість гривень 38 коп.) під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення).
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,200 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_2, протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання постанови суду законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України через Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко