ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2015 року м. Київ № 826/7957/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною бездіяльності стосовно:
- нерозроблення річної державної програми зайнятості населення на 2015 рік;
- нерозроблення довгострокової державної програми зайнятості населення;
- зобов'язання Кабінету Міністрів України негайно розробити річні державні програми зайнятості населення на 2015 та 2016 роки та довгострокову державну програму зайнятості населення.
Також позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки він вважає, що спір з яким він звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва є трудовим і він, крім того, є безробітним.
Ознайомившись з позовною заявою, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з приписом ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 3 цього Кодексу визначено, що адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, а позивач в адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Крім того, у відповідності з вимогами ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. 3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Пунктом 2 ч. 4 ст.105 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме : зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Наведені вище норми КАС України дають підстави фізичній або юридичній особам, права, свободи чи інтереси яких порушено суб'єктом владних повноважень у зв'язку із винесенням останнім рішення (нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії), вчиненням дій або не вчинення дій, які повинні бути вчинені в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, звертатись до суду з адміністративним позовом. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Питання щодо прийняття до розгляду в порядку адміністративного судочинства позову судом вирішується після з'ясування наступних обставин : які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи відносяться спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягає порушені право, свобода чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого провадження.
Позовна заява подана ОСОБА_1 не відповідає вищенаведеним вимогам чинного законодавства, зі змісту останньої не можливо встановити, яким чином вказана в позові бездіяльність відповідача порушує права, свободи чи інтереси позивача.
За таких обставин, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідності до вимог статей 105-106 КАС України.
Згідно п.1.ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Як зауважив Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір", трудові правовідносини - це відносини, що виникають у зв'язку з реалізацією права на працю. До трудових належать спори, що стосуються прийняття на роботу, укладення, зміни та припинення трудового договору, переведення, оплати праці, застосування дисциплінарних стягнень, притягнення до матеріальної відповідальності, реалізації пільг та гарантій права на працю.
За своєю сутністю такими, що виникають із трудових правовідносин, є спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Суд перевіривши позовні вимоги, їх обгрунтування, дійшов висновку, що вимоги позивача не стосуються трудових правовідносин з відповідачем, оскільки позивач не надав доказів їх документального оформлення, а саме : копію трудової книжки, копії відповідних наказів про прийняття на роботу та звільнення, копії будь-яких розпорядчих документів відповідача, як роботодавця які стосуються позивача, тощо.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги викладені позивачем у відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України стосуються спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З огляду на викладене вище, позивачем заявлено загалом три немайнові вимоги до відповідача, а саме:
1. Нерозроблення річної державної програми зайнятості населення на 2015 рік та зобов'язання Кабінету Міністрів України негайно її розробити;
2. Нерозроблення річної державної програми зайнятості населення на 2016 рік та зобов'язання Кабінету Міністрів України негайно її розробити;
3. Нерозроблення довгострокової державної програми зайнятості населення та зобов'язання Кабінету Міністрів України негайно її розробити.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір", з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
Крім того, необхідно зазначити, що обставини, якими обґрунтовується позов мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після отримання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.
Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви не можливо встановити коли позивачу стало відомо про порушення його прав відповідачем, що не дає можливості суду визначитись з питанням дотримання Позивачем строків звернення до суду з цим позовом.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно виконати наступне :
- привести позовну заяву у відповідності до вимог статей 105-106 КАС України;
- надати докази сплати судового збору або докази, які є підставою для звільнення від його сплати;
- надати докази обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві терміну для усунення недоліків.
Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 27 травня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.І. Нагорянський