29 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/938/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
прокурора - Декалюка Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Великолепетиського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Великолепетиський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Херсонській області звернувся з позовом до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів згідно вимог чинного законодавства; зобов'язати відповідача отримати спеціальний паспорт на місце видалення твердих побутових відходів; зобов'язати відповідача організувати збирання і видалення побутових відходів виключно на створений, відповідно до вимог чинного законодавства, полігон для їх захоронення, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів; зобов'язати відповідача впровадити ведення первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ.
Свої вимоги мотивує тим, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Катеринівською сільською радою Великолепетиського району Херсонської області встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, які полягали у не оформлені сільською радою проектної документації на полігон твердих побутових відходів, не організації збирання і видалення відходів, а також роздільного збирання корисних компонентів відходів, не визначенні виконавця послуг на вивезення побутових відходів від населення, не веденні журналу первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ. Оскільки відповідачем не вживаються належні заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, прокурор просить суд зобов'язати сільську раду вчинити зазначені у позові дії.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з вказаних підстав.
Від представника Державної екологічної інспекції у Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити.
Відповідачем направлено до суду заяву про розгляд справи за відсутністю його представника, проти позовних вимог заперечує.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області 30.04.2013 р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Катеринівською сільською радою Великолепетиського району Херсонської області.
Під час перевірки встановлено, що відповідачем проектну документацію на полігон ТПВ (паспорт) не розроблено, що є порушенням ст.33 Закону України "Про відходи" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1216. Збирання і видалення побутових відходів, а також роздільне збирання корисних компонентів відходів радою не організовано, що є порушенням п."г" ст.21 Закону України "Про відходи". В порушення ч.2 ст.35-1 Закону України "Про відходи" Катеринівською сільською радою не визначений виконавець послуг на вивезення побутових відходів від населення сільської ради. Журнал первинного обліку за встановленою формою 1-ВТ не ведеться, що є порушенням п."г" ст.17 Закону України "Про відходи".
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області винесено припис від 30.04.2013 р., яким, зокрема, зобов'язано відповідача розробити програму поводження з твердими побутовими відходами, визначити виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів, розробити та погодити правовстановлюючі документи на право володіння або користування земельною ділянкою під сміттєзвалище, не допускати змішування ТПВ, вести журнал первинного обліку відходів за встановленою формою 1-ВТ.
Прокурором 10.02.2015 р. за № 89/247 вих.15 направлено до Катеринівської сільської ради лист щодо виконання припису, на який отримано відповідь від 13.02.2015 р. № 19. З даної відповіді прокурором зроблено висновок про не усунення відповідачем зазначених у приписі порушень, що стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.
При вирішенні даної справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Водночас ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
З огляду на викладене, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів, а також підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.
У даній позовній заяві прокурор, обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, вказує на наявність факту порушення природоохоронного законодавства Катеринівською сільською радою - відсутності на території сільської ради полігону твердих побутових відходів, що в свою чергу тягне за собою забруднення побутовими відходами земель Катеринівської сільської ради, їх незаконного використання та створює небезпеку для життя і здоров'я людей, а також навколишнього природного середовища.
Пунктом 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 р. № 42 (далі - Положення № 42), визначено, що Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
Згідно абз."л" пп.4.2 п.4 Положення № 42 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо: збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів; недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами.
Відповідно до пп.6.4 п.6 Положення № 42 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
На виконання вказаних повноважень Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Катеринівською сільською радою, за результатами якої складено акт від 30.04.2013 р. На підставі даного акту Державною екологічною інспекцією у Херсонській області винесено припис від 30.04.2013 р. про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України, в якому зазначено які дії повинна вчинити сільська рада та встановлено терміни їх виконання.
Зі змісту позову та пояснень, наданих прокурором у судовому засіданні, вбачається, що фактично позовні вимоги прокурора, які по суті є дублюванням певних пунктів припису, направлені на зобов'язання Катеринівську сільську раду виконати припис Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 30.04.2013 р.
Між тим суд зазначає, що правовими наслідками невиконання припису є не звернення з відповідним позовом до суду, а притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності згідно ст.188-5 КУпАП. При цьому пп.4.3 п.4 Положення № 42 визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.
Прокурором не надано до суду матеріалів контролюючого органу щодо перевірки виконання припису від 30.04.2013 р., будь-яких прийнятих цим органом рішень у відношенні відповідача за не виконання викладених у приписі вимог.
Навпаки, з наданого Державною екологічною інспекцією у Херсонській області відзиву на позовну заяву вбачається, що Держекоінспекцією перевірка виконання припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 30.04.2013 р. не здійснювалася.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про не підтвердження належними доказами доводів прокурора про наявність з боку відповідача порушень вимог природоохоронного законодавства, та вважає, що, звертаючись з даним позовом про бездіяльність Катеринівської сільської ради щодо не усунення виявлених під час перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області порушень, викладених у приписі від 30.04.2013 р., прокурор фактично підмінив контролюючий орган у цій сфері, враховуючи, що матеріалами та обставинами справи не підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області фактично перевірялось виконання вимог припису про усунення виявлених порушень та вживались відповідні заходи реагування.
Відповідно до п."ї" ч.1 ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно із ст.21 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, виконання вимог законодавства про відходи, організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів, вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами.
Таким чином, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями у сфері поводження з відходами, у сфері охорони навколишнього природного середовища та є відповідальними за стан навколишнього природного середовища на своїй території.
Судом встановлено, що рішенням Катеринівської сільської ради від 25.06.2014 р. № 227 затверджено місцеву екологічну програму на 2014-2015 роки.
Розпорядженням голови Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області від 14.11.2011 р. № 609 надано дозвіл Катеринівській сільській раді на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування орієнтовною площею 2,50 га для розміщення полігонів твердих побутових відходів із земель запасу на території Катеринівської сільської ради. На виконання цього розпорядження Катеринівською сільською радою 20.12.2011 р. укладено договір № 80 з ФОП ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою, який на час розгляду справи ще не виготовлено.
З наданої відповідачем земельної документації слідує, що проект землеустрою згідно висновків відділу Держземагентства у Великолепетиському районі Херсонської області від 26.03.2013 р. № 01-26/781, від 22.10.2014 р. № 01-26/1763, від 01.03.2015 р. № 28-28-0.1-438/2-15 не погоджувався з причин, що не залежать від Катеринівської сільської ради. Зокрема, у вищевказаних висновках вказувалися зауваження щодо оформлення пояснювальної записки, завдання, кадастрового плану, ситуаційної схеми та акту прийомки-передачі межових знаків.
Звертаючись з позовом до суду про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів, прокурор не зазначає, які саме дії чи заходи повинна вжити Катеринівська сільська рада для оформлення документів, при тому що ще у листопаді 2011 року відповідач отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення полігону твердих побутових відходів та у грудні 2011 року уклав договір на виготовлення проекту землеустрою.
Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про бездіяльність сільської ради щодо не вжиття заходів з оформлення документів на розміщення та експлуатацію полігону твердих побутових відходів, з організації, збирання і видалення побутових відходів.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не визначено обов'язкових вимог щодо створення у кожному населеному пункті спеціально відведених місць чи об'єктів (місць розміщення відходів, сховищ, полігонів, комплексів, споруд, ділянок надр тощо).
Такий обов'язок виникає у разі виникнення такої необхідності та для не допущення, зокрема, забруднення навколишнього природного середовища на відповідній території, з метою охорони навколишнього природного середовища.
Ані прокурором, ані Державною екологічною інспекцією у Херсонській області до суду не надано доказів щодо знаходження на території Катеринівської сільської ради несанкціонованих звалищ побутових відходів. Даний факт не зафіксовано і в акті перевірки від 30.04.2013 р., який прокурором надано в якості єдиного доказу порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
За змістом ст.1 Закону України "Про відходи" полігон вважається одним із різновидів місць розміщення відходів, у зв'язку з чим, вирішуючи питання організації збирання і видалення побутових відходів, відповідний орган влади наділений повноваженнями щодо самостійного обрання способу організації їх розміщення на відповідній території, не виключаючи, також, й можливості розміщення відходів у спеціально відведених місцях та об'єктах поза межами села на підставі відповідних цивільних або господарських договорів, а тому суд вважає, що вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача створити саме полігони для захоронення відходів не узгоджуються з нормами законодавства у цій сфері, враховуючи також те, що обрання реалізації відповідних засобів щодо організації, збирання і видалення побутових відходів відбувається за вибором органу місцевого самоврядування, що в свою чергу виключає зобов'язальний характер із визначенням іншим контролюючим суб'єктом відповідного конкретного засобу на його розсуд.
Суд зазначає, що, як прокурором, так і Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, в інтересах якої останнім подано позов, не надано до суду жодних доказів, які б обґрунтовано засвідчували факт неефективності організації відповідачем збирання та видалення відходів на території села та наявності умов, що вимагають вирішення проблеми збирання та видалення відходів саме шляхом будівництва полігону.
Також слід зазначити, що відповідно до п.1.1 ДБН В.2.4-2-2005 "Розміщення і проектування полігонів твердих побутових відходів. Основні положення проектування" полігони твердих побутових відходів (ТПВ) є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів.
Згідно із Розділом 2 вказаних державних будівельних норм, розміщення полігонів ТПВ повинно обиратися за територіальним принципом відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проекту районного планування або генерального плану населеного місця.
Тобто, цими будівельними нормами визначені відповідні умови щодо розташування полігонів твердих побутових відходів.
Проте, як прокурором, так і Державною екологічною інспекцією у Херсонській області не доведено належними доказами у справі реальної можливості розміщення на території Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області полігонів твердих побутових відходів, які фактично вимагає розмістити прокурор.
Вимоги прокурора про зобов'язання відповідача отримати спеціальний паспорт на місце виділення твердих побутових відходів, організувати збирання і видалення побутових відходів виключно на створеному полігоні, організувати роздільне збирання корисних компонентів цих відходів суд вважає також необґрунтованими, оскільки здійснення цих дій можливе лише після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення полігону та будівництва самого полігону.
Що стосується вимоги прокурора зобов'язати відповідача впровадити ведення первинного обліку відходів за формою 1-ВТ суд зазначає наступне.
Пунктом "г" ч.2 ст.17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Згідно п.2 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2034, первинний облік відходів - реєстрація у формах первинних облікових документів (картки, журнали, анкети) відомостей про відходи під час їх утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними.
Відповідно до п. 4 даного Порядку первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.
Згідно п.3 наказу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 р. № 342 "Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення" первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами - підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.
За змістом преамбули Закону України "Про відходи", цей Закон регулює як діяльність суб'єктів у сфері поводження з відходами, якими є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами (розділ III Закону), так і діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами (розділ IV Закону).
Таким чином, сільська рада може виступати в якості суб'єкта у сфері поводження з відходами щодо відходів, які безпосередньо пов'язані з її діяльністю, як установи, однак у питаннях визначення режиму використання безхазяйних відходів, відповідальності за додержання умов поводження з ними, ліквідації несанкціонованих та неконтрольованих звалищ відходів, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами виступає як уповноважений законом орган, а не як суб'єкт господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
Вказане випливає з аналізу змісту статей 12, 17, 21 Закону України "Про відходи".
Суд зазначає, що ані прокурором, ані Державною екологічною інспекцією у Херсонській області не надано доказів того, що в процесі діяльності Катеринівської сільської ради утворюються відходи. У акті перевірки від 30.04.2013 р. лише зазначено: "промислові відходи в результаті діяльності сільради не утворюються. Тверді побутові відходи збираються в урни, встановлені на твердому покритті (по одній урні біля кожного приміщення)".
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Великолепетиського міжрайонного прокурора, оскільки ні прокурором, ні Державною екологічною інспекцією у Херсонській області не надано до суду жодних доказів, які б обґрунтовано засвідчували факт неефективності організації відповідачем збирання та видалення відходів на території села та наявності умов, що вимагають вирішення проблеми збирання та видалення відходів саме шляхом будівництва відповідного полігону, реальної можливості його розміщення на території Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Великолепетиського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Катеринівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 травня 2015 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 7.1