Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 квітня 2015 р. №820/2196/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганський області про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, Головного управління юстиції в Луганській області, заборгованість по заробітній платі у розмірі 10311, 30 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки у сумі 12967, 35 коп., та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі її середнього заробітку на день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 16.04.2007 року вона працювала у Відділі державної виконавчої служби Краснодонського управління юстиції на посаді провідного спеціаліста відділу, Наказом ДВС №1148 від 28.11.2014 року її було звільнено з займаної посади за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.
При звільненні роботодавцем не було виплачено заробітну платню за вересень, жовтень, листопад 2014 року на загальну суму 10311, 30 грн., а також не виплачено компенсацію за 110 невикористаних днів відпустки (в період з 2007 року по грудень 2014 року) на загальну суму 12967, 35 грн. Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначених сум заборгованості.
В судове засідання 22.04.2015 року позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поряд із тим надав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, Головне управління юстиції в Луганській області, в письмових запереченнях, які були направлені на адресу суду, просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганський області, в запереченнях до адміністративного позову просили справу розглянути за відсутністю представника Управління, та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1, з 16.04.2007 року працювала у Відділі державної виконавчої служби Краснодонського управління юстиції на посаді провідного спеціаліста відділу, Наказом ДВС №1148 від 28.11.2014 року її було звільнено з займаної посади за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Частиною 2 статті 49 Бюджетного кодексу України, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до п. 2.3 Наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» (далі - Порядок), органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру. Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Казначейства: за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель, - протягом 1 операційного дня.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2014 році Головним управлінням юстиції у Луганській області до Управління Державної казначейської служби України у Луганській області подавалися платіжні доручення та реєстри зобов'язань на виплату заробітної плати працівникам.
Листом Міністерства соціальної політики від 28.11.2014 №14127/0/14-14/13 "Про виплату заробітної плати" зазначено, що згідно з вимогами статті 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", доручень Президента України, рішень Ради національної безпеки і оборони України, доручень Кабінету Міністрів України та постанов Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій" казначейське обслуговування бюджетів, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, що не контролюється українською владою, не здійснюється.
Листом Міністерства соціальної політики від 19.01.2015 № 16-26/68 передбачено, що стосовно працівників, які не перемістилися разом з установою на контрольовану територію і в подальшому були звільнені за період, коли вони не виконували свої функціональні обов'язки, підстав для виплати їм заробітної плати немає.
Відповідачем було зазначено, та ця обставина не заперечувалась позивачем, що ОСОБА_1 не перемістилася разом з установою на територію, підконтрольну Український владі, та 28.11.2014 року звільнилася за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Крім того, 11.11.2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей".
Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт на контрольовану територію, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи.
Заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати (здійснювати господарську, статутну діяльність) і працівники виконують свої функціональні обов'язки (пункт 4 Тимчасового порядку).
Відповідно до статті 1 ЗУ "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" від 13 січня 2015 року № 85-УІІІ, зазначено, що метою Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
Щодо компенсації за невикористані дні відпустки суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, 29 квітня 2014 року було захоплено будівлю Луганської облдержадміністрації (м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3 та м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, За) (відомості про подію (захоплення державних або громадських будівель чи споруд), частиною 1 статті 294 КК України (масові заворушення) та частиною 1 статті 338 КК України (наруга над державними символами) та вимушеним переміщенням працівників Головного управління юстиції у Луганській області до іншої будівлі, а в подальшому до інших міст Луганської області (м. Сватове, м. Сєвєродонецьк) та неможливістю вивозу документації та оргтехніки через проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області, особова справа позивача залишилася у місті Луганську, без наявності якої не є можливим визначити та нарахувати компенсацію за невикористані дні відпустки.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку що позов необґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративний позову ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганський області про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за затримку розрахунку при звільненні - відмовитити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Тітов О.М.