27 квітня 2015 року 10:39м. ПолтаваСправа № 816/981/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
представника відповідача - Касумова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
26 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." (надалі також - ТОВ "К.А.С.П.", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі також - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000082307 від 16.01.2015.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність нарахування пені за порушення строків отримання валютної виручки по контракту з ТОВ "GENRL", Республіка Азербайджан, адже платник податків не може нести відповідальність за дії контрагента.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію виявленням під час перевірки порушення встановленого законодавством 90-денного строку здійснення розрахунку за зовнішньоекономічними контрактами з ТОВ "GENRL" від 02.01.2014, у зв'язку з чим нараховано пеню за кожний день прострочення.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." зареєстровано як юридична особа 01 жовтня 2012 року, код ЄДРПОУ 38378194, номер запису 1 585 102 0000 0104841, перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Полтаві з 03 жовтня 2012 року.
ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "К.А.С.П." з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.09.2014 по 17.12.2014.
За результатами перевірки складено акт № 8034/16-01-22-05-10/38378194 від 29.12.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, приписів статті 1 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині своєчасного ненадходження виручки на територію України за експортований ТОВ "GENRL" товар по контракту № 1 від 02.01.2014 (а.с.11-13).
На підставі акту перевірки від 29.12.2014 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082307 від 16.01.2015, яким нараховано пеню у розмірі 598450,43 грн (а.с.10).
За наслідками адміністративного оскарження - скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення-без змін.
Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.
Судом встановлено та не спростовується позивачем в позовній заяві, що на момент перевірки по контракту з ТОВ "GENRL", республіка Азербайджан, № 1 від 02.01.2014 рахується дебіторська заборгованість у розмірі 274689,48 доларів США (4334299,76 грн).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94 (далі - Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 4 цієї статті 1 передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановою правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" № 270 від 12.05.2014, яка набрала чинності з 20.05.2014, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановою правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" № 515 від 20.08.2014, яка набрала чинності з 21.08.2014, (в редакцій, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Таким чином, 90-денний строк розрахунків поширюється на експортні операції, по яких оформлення вантажної митної декларації продукції, що експортується, та підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, проведені починаючи з 20.05.2014.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 1 від 02.01.2014 (а.с.19-21) експортовано за межі України на адресу нерезидента ТОВ "GENRL" велику рогату худобу (бики свійські масою від 160 до 300 кг для забою) на загальну суму 274704,58 доларів США, що підтверджується вантажними митними деклараціями від 29.05.2014, 06.06.2014, 12.06.2014, 16.06.2014, 03.07.2014, 08.07.2014, 29.07.2014, 21.08.2014, 09.09.2014, 11.09.2014 (а.с.22-27, 30-32, 36-38, 41-43, 46-48,51-53,56-58, 61-63, 66-68).
Отже, граничний 90-денний строк зарахування валютної виручки на рахунок позивача по експортній операції від 29.05.2014 закінчився 27.08.2014,
по експортній операції від 06.06.2014 закінчився 04.09.2014,
по експортній операції від 12.06.2014 закінчився10.09.2014,
по експортній операції від 16.06.2014 закінчився14.09.2014,
по експортній операції від 03.07.2014 закінчився 01.10.2014,
по експортній операції від 08.07.2014 закінчився 06.10.2014,
по експортній операції від 29.07.2014 закінчився27.10.2014,
по експортній операції від 21.08.2014 закінчився 19.11.2014,
по експортній операції від 09.09.2014 закінчився 08.12.2014,
по експортній операції від 11.09.2014 закінчився 10.12.2014.
З матеріалів справи судом з'ясовано та не спростовано сторонами, що згідно з актом попередньої перевірки позивача № 5550/16-01-22-05-10/38378194 від 10.10.2014 станом на 30.09.2014 дебіторська заборгованість становила 274689,48 доларів США.
Судом встановлено, що валютна виручка по експортній операції від 29.05.2014 на підставі контракту № 1 від 02.01.2014 надійшла 29.08.2014 на поточний рахунок підприємства лише у розмірі 15,10 доларів США.
По решті суми за експортований товар, станом на момент проведення перевірки, рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 274689,48 доларів США (4334299,76 грн), яка на рахунок позивача взагалі не надійшла, що є порушенням встановленого законодавством 90-денного строку зарахування валютної виручки:
на 79 днів - по експортній операції від 29.05.2014 (з урахуванням акту попередньої перевірки від 10.10.2014 за період від 02.01.2014 по 29.09.2014) у розмірі 24634,90 доларів США;
на 79 днів -по експортній операції від 06.06.2014 (з урахуванням акту попередньої перевірки від 10.10.2014 за період від 02.01.2014 по 29.09.2014) у розмірі 20790,00 доларів США;
на 79 днів - по експортній операції від 12.06.2014 (з урахуванням акту попередньої перевірки від 10.10.2014 за період від 02.01.2014 по 29.09.2014) у розмірі 24124,00 доларів США ;
на 79 днів - по експортній операції від 16.06.2014 (з урахуванням акту попередньої перевірки від 10.10.2014 за період від 02.01.2014 по 29.09.2014) у розмірі 25160,00 доларів США ;
на 77 днів у розмірі 31407,00 доларів США ( експортна операція 03.07.2014);
на 72 дня у розмірі 36630,00 доларів США ( експортна операція 08.07.2014);
на 51 день у розмірі 27755,90 доларів США ( експортна операція 29.07.2014);
на 28 дня у розмірі 24696,00 доларів США ( експортна операція 21.08.2014);
на 9 днів у розмірі 34380,00 доларів США (експортна операція 09.09.2014);
на 7 днів у розмірі 25111,68 доларів США (експортна операція 11.09.2014).
Статтею 4 Закону 185/94 передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки ТОВ "К.А.С.П." порушено строки, встановлені Постановами НБУ "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" та "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України", то нарахування йому пені у розмірі 598450,43 грн (згідно з розрахунком пені, наведеним у додатку № 1 до акту перевірки та підписаним директором та головним бухгалтером ТОВ "К.А.С.П." (а.с.77) є правомірним.
Суд відхиляє твердження позивача про безпідставність нарахування пені позивачу за відсутності його вини у зв'язку з невиконанням контрагентом умов контракту, оскільки згідно з частинами 2,4 статті 4 Закону № 185/94 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, проте докази звернення позивача до суду про стягнення заборгованості з контрагента - нерезидента в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не має.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що сплачується під час подання адміністративного позову складає 10% розміру ставки судового збору - 487,20 грн.
Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 487,20 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 4384,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П." (код ЄДРПОУ 38378194, місцезнаходження: вул. Жовтнева, 19, кім. 335, м. Полтава, 36000) до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.С.П.", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 4384,80 грн (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривень 80 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року.
Суддя І.Г. Ясиновський