КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 квітня 2015 року Справа № П/811/1040/15
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом: Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення суми податкового боргу, -
Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - позивач, Новоукраїнська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого ч.3 цієї статі, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ухвалу про відкриття скороченого провадження було отримано 11.04.2015 року (а. с. 24), станом на 30.04.2015 року - заперечення на позовну заяву чи заяву про визнання позову до суду відповідачем подано не було.
За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають прав стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 04.02.2014 року (а.с.5-6).
Матеріалами справи встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1958,55 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пп.3 ч.2 ст.12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) органи доходів і зборі здійснюють контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Підпунктом 3 п.1 ст.14 Закону України №2464-VI визначено, що органи доходів і зборів здійснють контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
В пп.7 п.1 ч.1 ст.13 Закону України №2464-VI визначено, що органи доходів і зборів мають стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно поданого відповідачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік нараховано та не сплачено 2958,55 грн. (а.с.12-14).
В зв'язку з переплатою сума боргу становить 1958,55 грн. (а.с.8,11).
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подання податкової декларації до податкового органу передбачено ст. 49 ПК України.
Згідно з пп.. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до вимог ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
02.03.2015 року відповідачу виставлено податкову вимогу №563/10/25 на суму 1958,55 грн. (а.с.9). Вказана податкова вимога направлена на адресу боржника та вручена 07.03.2015 року (а.с.10).
Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
З огляду на викладене, враховуючи, що після вручення відповідачеві податкової вимоги, податковий борг ним не був погашений та збільшився, суд дійшов висновку, що у податкового органу не виникло обов'язку щодо направлення платнику податків нової податкової вимоги, а тому Новоукраїнською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області при звернення до суду з даною позовною заявою дотримано вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що 25.11.2014 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем (а.с.7).
На підставі абз.2 п.97.3 ст.97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Згідно п.п. 97.4.3. п.97.4 ст. 97 ПК України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 04.12.2013 року по справі № 6-125цс13, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На підставі викладеного, враховуючи ненадання відповідачем до суду доказів сплати податкового боргу в розмірі 1958,55 грн. або інших доказів в обґрунтування його відсутності, зважаючи на припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167, 183-2 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України в особі Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області суму недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1958 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 55 коп.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.
Суддя підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом