Справа № 513/285/15-а
Провадження № 2-а/513/14/15
Саратський районний суд Одеської області
06 травня 2015 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
судді Смірнової І.О.
при секретарі Коноваленко Т.М.
у відкритому судовому засіданні у смт. Сарата у залі суду,
розглянувши адміністративний позов
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі, Одеської області
про
визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
11.03.2015 року позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що
Розпорядженням голови Саратської районної державної адміністрації від 15 квітня 2014 року за № 52-к, вона була звільнена з посади завідувача сектору фінансово - господарського забезпечення апарату районної державної адміністрації, у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.
У зв'язку з тим, що позивачка знаходилась на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Саратському районі Одеської області та з 21.09.2011 року отримувала пенсію державного службовця, яка, відповідно до закону України «Про державну службу», була призначена у розмірі 80 відсотків її заробітної плати, у сумі 1375 гривень 50 копійок.
16 квітня 2014 року позивачка звернулася до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку із звільненням з посади.
Розрахунок для перерахунку пенсії позивачки був зроблений відповідно до закону України «Про державну службу» у розмірі 80% її заробітної плати та призначено пенсію у розмірі 1921 гривня 04 копійки. Відповідачем не було взято до уваги та не включено до розрахунку для нарахування пенсії державного службовця індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань на загальну суму 14789 гривень 03 копійки.
У зв'язку з чим, вона 16 вересня 2014 року звернулася до Саратського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до УПФ України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо розрахунку її пенсії.
21.10.2014 року Саратським районним судом позов позивачки був задоволений, було зобов'язано УПФ України в Саратському районі Одеської області здійснити належним чином розрахунок пенсії позивачки, включивши суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань на загальну суму 14789 гривень 03 копійки.
09.12.2014 року постанова Саратського районного суду Одеської області залишена в силі Одеським апеляційним адміністративним судом.
26.01.2015 року позивачкою була подана заява до відповідача про надання роз'яснення щодо виконання постанови Саратського районного суду та проведеної доплати до пенсії з 16.04.2014 року.
06.02.2015 року представником відповідача їй було повідомлено, що спеціалістами з призначення пенсії проведено перерахунок пенсії, включивши суму індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань на загальну суму 14789 гривень 03 копійок в складові заробітної плати, але перерахунок пенсії проведений у розмірі 70 % від суми її заробітної плати, посилаючись на те, що з 01.05.2014 року призначення та перерахунок пенсії державним службовцям проводиться з розрахунку 70% заробітної плати.
Позивачка вважає, що УПФ в Саратському районі повинно було провести розрахунок її пенсії в розмірі 80% суми її заробітної плати, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, тобто станом на 21.09.2011 року, т.я. станом на 16.04.2014 року законодавством було передбачено призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ст. 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
24.02.2015 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про те, що дії спеціалістів по призначенню пенсії, щодо зменшення відсотків при перерахунку пенсії, після отримання всіх судових рішень, неправомірні та врахувавши викладене просила зробити належним чином розрахунок та доплату до пенсії, застосувавши відсотки, які діяли на момент призначення її пенсії, тобто 21.09.2011 року та на момент звернення за перерахунком, тобто 16.04.2014 року, урахувавши постанову Саратського районного суду за № 513/1358/14-а, де також зазначено дату для розрахунку пенсії з 16.04.2014 року.
06.03.2015 року за № 6/Г-01 відповідач відмовив позивачці в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що на момент отримання 23.12.2014 року УПФ ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду набрав законну силу закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, згідно якого до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ внесені зміни, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачка вважаючи, що дії УПФ в Саратському районі щодо зменшення відсотків після отримання судових рішень є неправомірними, просила суд визнати їх неправомірними, зобов'язати УПФ України в Саратському районі здійснити належним чином розрахунок та провести доплату до її пенсії 80 % суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 16 квітня 2014 року; також стягнути з відповідача витрати пов'язані з розглядом справи.
Справа слухалась неодноразово.
У даному судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила здійснити належним чином розрахунок її пенсії з 01 травня 2014 року, відповідно довідки відповідача № 319 від 15.04.2015 року, провести доплату до її пенсії 80% від суми заробітної плати.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі, Одеської області, діючий на підставі довіреності, ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши суду, що перерахунок пенсії позивачки проведений у відповідності до вимог діючого Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економичного зростання України» від 27.03.2014 року № 1166, яким внесені зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 16.04.2008 року, серії ААБ № 58957, довідки № 371 від 23.04.2015 року, позивачка є пенсіонером, одержує пенсію за Законом України «Про державну службу» з 21.09.2011 року, отримувала 80 % від заработку (а.с. 21-22, 52).
Даний факт підтверджується копією трудової книжки, 15.04.2014 року позивачка звільнена з посади завідучої сектору фінансово - господарського забезпечення апарату райдержадміністрації у зв'язку з виходом на пенсію державного службовца (ст. 38 КЗпП України) та копією довідки УПФ України у Саратському районі (а.с. 20, 26-30, 31).
Як видно із копії постанови Саратського районного суду Одеської області від 21.10.2014 року, копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, копії ухвали Саратського районого суду Одеської області від 08.01.2015 року, дії відповідача про перерахунок пенсії позивачки були визнани неправомірними і зобов'язали Управління пенсійного фонду України в Саратському районі здійснити належним чином розрахунок пенсії позивачки, включивши суми індексації заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань на загальну суму 14789 гривень 03 копійки в складові заробітної плати для призначення пенсії з 16 квітня 2014 року (а.с. 8-11, 12, 13-15).
Суд вважає, що відповідач, виконуя вказану постанову та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, безпідставно, порушуючи діюче законодавство, порушив права позивачки, зменшив їй відсоток від заработної плати з 80 % до 70 % з 01 травня 2014 року, про що свідчить довідка Пенсійного фонду України в Саратському районі № 319 від 15.04.2015 року (а.с. 51).
Враховуючи наведене, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок призначеної пенсії позивачки з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати, відповідно до постанови Саратського районного суду від 21 жовтня 2014 року та провести розрахунок пенсії позивача, виходячи з 80% заробітної плати, з дня її звернення із заявою про призначення пенсії.
Ствердження відповідача про те, що позивачці правомірно проведено перерахунок пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 25 березня 2014 року, із розрахунку 70 відсотків заробітної плати суд вважає необгрунтованими, вказана постанова встановлює розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» і не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», який діяв на час призначення пенсії позивачки, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 22 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 , від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 зазначено, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Згідно до ч.1, 2 ст.99, ст.100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами України. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. У зв'язку з тим, що позивачка для розгляду даної справи сплатила судовий збір у сумі 73 гривні 08 копійок, суд вважає за необхідне стягнути на її користь вказані судові витрати.
Керуючись ст.ст. 6, 22, 46 Конституції України, ст. 37 Закону України “Про державну службу” (діючий на момент призначення пенсії), ст.ст. 6, 8-12, 69-71, 158-163 КАС України, рішеннями Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 , від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 року,
суд
позов задовольнити. Визнати протиправними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України “Про державну службу», виходячи із розміру 70 відсотків заробітної плати для призначення пенсії з 01 травня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії та здійснити розрахунок пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу”, виходячи з 80% розміру заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 01 травня 2014 року.
Cтягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету сплачений судовий збір у сумі 73 (гривні) 08 копійок
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя І. О. Смірнова