05.05.2015
Справа № 522/9385/13ц
Провадження по справі № 2/522/3226/15
05 травня 2015 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді - Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря - Гонтар Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрспецторг груп», Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3, - « про визнання прилюдних торгів недійсними», -
15.04.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецторг групп” (далі по тексту - ТОВ “Укрспецторг групп”), Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі по тексту - Другий Приморський відділ ДВС), третя особа: ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними, посилаючись на те, що 18.07.2012 року Другим Приморським відділ ДВС було відкрито виконавче провадження №334551148 на виконання судового рішення, яким з них, позивачів, було стягнуто грошові кошти в зв'язку з невиконанням Договору про надання споживчого кредиту №001106790000 від 31.10.2006 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ “УкрСиббанк”, в забезпечення якого укладався договір поруки з ОСОБА_2 та іпотечний договір, за яким банку було передано в іпотеку нежитлове приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Буніна,21, офіс.550. Позивачі стверджують, що після відкриття виконавчого провадження та отримання про це відповідної постанови не отримували від державного виконавця більше ніякої інформації. Проте 12.04.2013 року до вищевказаного приміщення прийшов невідомий чоловік, що назвав себе новим власником приміщення і надав їм копію протоколу №16-0263/13 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, за яким переможцем торгів є ОСОБА_3
Позивачі вважають, що прилюдні торги були проведені з порушенням вимог закону, а тому цей правочин є недійсним. При цьому позивачі посилаються на правовий висновок, що був зроблений Верховним судом України при розгляді справи №6-116цс12 від 24.10.2012 року, та обґрунтовують позовні вимоги положеннями ч.6 ст.13 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно яких копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення; положеннями ч.5 ст.43 Закону України “Про іпотеку”, згідно яких не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. Позивачі зазначають, що всупереч вищенаведеним вимогам закону відповідачі не сповістили їх про проведення прилюдних торгів, що позбавило боржника права на оскарження висновку спеціаліста та позбавило права на виконання основного зобов'язання до моменту реалізації предмета іпотеки.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Одеси від 26.06.2014 року вищезазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26.06.2014 року скасовано; справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник Другого Приморського ВДВС ОМУЮ - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, надала до суду заперечення в яких зазначила, що боржнику письмово повідомлялося про дії в рамках виконавчого провадження, зокрема щодо накладення арешту на нерухоме майно, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” боржник мав змогу ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, до якого відносяться і документи з приводу прилюдних торгів, однак цього не зробив. Зазначили, що організатор прилюдних торгів ТОВ “Укрспецторг групп” діяв згідно чинного законодавства, яким керувався під час підготовки, організації та проведення оскаржуваних прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Представник третьої особи ОСОБА_3- ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення.
Представник відповідача ТОВ « Укрспецторг груп» до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення суового засідання повідомлені належним чином.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
31.10.2006 року між АТ « УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 001106790000, відповідно до умов якого позивач отримав кредит в сумі 160 083 швейцарських франки, строком до 31.10.2017 року зі сплатою процентів і комісії в порядку та на умовах, визначених цим договором.
У забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним договором того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, а з ОСОБА_1- договір іпотеки, предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 94, 6 кв.м., що розташоване по вул. Буніна 21, офіс №550 в м. Одесі, яке належить на праві власності ОСОБА_1
Через неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо повного й своєчасного погашення кредиту виникла прострочена заборгованість, яка була стягнута в судовому порядку солідарно з боржника та поручителя.
18.07.2012 року головним державним виконавцем Другого Приморського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 334551148 на підставі виконавчого листа № 2-4713/10, виданого 30.07.2010 року Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ « УкрСиббанк» суми боргу в розмірі 1 091 599, 25 грн.
ОСОБА_7 опису та арешту майна від 31.07.2012 року, складеного в присутності боржника ОСОБА_2, в порядку примусового виконання виконавчого листа №2-4713/10, було накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Буніна,21, офіс.550, загальною площею 94,6 кв.м., що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 Вищевказане нерухоме майно є предметом іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору між позивачем ОСОБА_1 та АТ “Укрсиббанк”, посвідченого 31.10.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за номером в реєстрі №3005, в забезпечення Договору про надання споживчого кредиту №001106790000, укладеного ОСОБА_1 з АТ “УкрСиббанк” 31.10.2006 року.
В рамках виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності ТОВ “ Росла» 29.08.2012 року проведено оцінку арештованого майна й складено звіт про оцінку такого майна.
18.03.2013 року відбулися прилюдні торги з реалізації вказаного майна, переможцем яких став ОСОБА_3, ціна продажу згідно зі звітом про оцінку становила 481 658 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання), порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника, визначений у ст.16 ЦК України.
Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України « Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року № 74/5 та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року № 68/5. Питання реалізації іпотечного майна регулюється також Законом України « Про іпотеку».
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Закону України « Про виконавче провадження», майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
ОСОБА_7 ст. 58 Закону України « Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів)
складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення
оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Пунктом 3.2 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що встановлюється на торги, за експертною оцінкою, та інші відомості, передбачені Інструкцією.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України « Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Аналізуючи вищезазначені норми слідує, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після закінчення цього строку обов'язковою умовою призначення і проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням ч.5 ст. 58 Закону України « Про виконавче провадження» та підставою для визнання таких торгів недійсними, що також викладено у правовій позиції Верхового Суду України у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-147цс14, яка відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Також слід звернути увагу на те, що згідно пункту 4.2 Тимчасового положення лот встановлюється на торги за наявності не менше двох покупців.
Відповідно до п. 7.1 розділу 7 « Прикінцеві та перехідні положення» Тимчасового положення прилюдні торги вражаються такими, що не відбулися, зокрема, у разі відсутності покупців або наявності лише одного покупця.
З матеріалів справи вбачається, що дані прилюдні торги проводились в рамках примусового виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, шляхом продажу арештованого майна.
ОСОБА_7 ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доводи позивачів щодо порушень їх прав не підтвердженні належними та допустимими доказами згідно ст.ст. 58-59 ЦПК України.
Проаналізувавши норми матеріального права, які підлягають застосування до даних правовідносин суд дійшов висновку, що прилюдні торги були проведенні з порушенням норм чинного законодавства, а саме: проведені за наявності лише одного покупця, а також на підставі звіту про оцінку майна, строк чинності якого сплив.
Суд відмовляє в частині стягнення судового збору з ІІ Приморсього ВДВС ОМУЮ у зв'язку із тим, що вимоги до виконавчоїслужби позивачами не заявлено, їх рішення, дії або бездіяльність в даній справі не оскаржуються.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З наведеного вище, суд вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись Законом України « Про виконавче провадження», Законом України « Про іпотеку», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року № 74/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року № 68/5 ст. ст. 7, 8, 10, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрспецторг груп», Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: ОСОБА_3, - « про визнання прилюдних торгів недійсними», - задовольнити частково.
Визнати недійсними результати прилюдних торгів з продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Буніна,21, оф. 550.
Визнати недійсним Протокол № 16-0263/13 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Укрспецторг груп» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 465,90 грн.
В задоволенні вимоги щодо стягнення судового збору з Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення суду можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Абухін Р.Д.