Справа № 502/495/15-ц
05 травня 2015 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
представника позивача ОСОБА_1,
діючого від імені ОСОБА_2
до
ОСОБА_3 міської ради
про
встановлення факту належності та
визнання права власності на спадкове майно,
Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому зазначив, що 05 березня 2004 року померла мати позивача ОСОБА_4, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить запис у будинкової книзі. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається: з 23/100 частин житлового будинку в м. Кілія, Кілійського району, вул. Дунайська, 52. Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлої ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом про народження №5 від 02.04.1975 року, та свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис №2 від 22.07.1995 року. Спадщину позивач як спадкоємець за законом, прийняла в порядку ст.1269 ЦК України, на підставі заяви, яку було подано до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори.
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою 11.04.1995 року за реєстровим № 1199 та який записаний 30.05.1995 року комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі №35 на стор.78 за №8278 ОСОБА_4 належало 23/100 частини житлового будинку №52 в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська. На вказані 23/100 частини житлового будинку, правовстановлюючі документи, тобто оригінал договору купівлі-продажу частини житлового будинку при житті спадкодавця було втрачено, що підтверджується повідомленням у засобі масової інформації. Під час звернення до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори позивачці були надані роз'яснення №175/02-14 від 28.02.2015 року щодо того, що оригінал правовстановлюючого документу на 23/100 частини вищевказаного житлового будинку, втрачено та видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів радили звернуться до суду. В зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду та просить суд встановити факт належності 23/100 частин житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, - ОСОБА_4, яка померла 05 березня 2004 року, та визнати за позивачем, громадянкою ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_2 право власності на 23/10 частини житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 131,0 кв.м., загальною площею 184,3 кв.м., господарських будівель: літ.Б - сарай, літ.В - убиральня, літ.Д - сарай, 1-2, І - надвірні споруди, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4, яка померла 05 березня 2004 року.
Предстаник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про те, що позов позивача підтримує, просить справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, однак надав заяву про те, що ОСОБА_3 міська рада позов визнає, не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглянути за відсутності її представника.
На підставі письмових заяв сторін суд ухвалює рішення за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197 ЦПК України.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, судом достовірно встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини:
05 березня 2004 року померла ОСОБА_4, актовий про смерть №83 від 05.03.2004 року, про що свідоцтво про смерть серії 1-ЖД №374984, видане відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції Одеської області 05.03.2004 року.
Відповідно до будинкової книги у 23/100 частині житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, на час смерті була зареєстрована та проживала ОСОБА_4, яка померла 05 березня 2004 року.
Належність ОСОБА_2 до спадкоємців першої черги після ОСОБА_4, яка померла 05.03.2004 року підтверджена:
- свідоцтвом про народження ОСОБА_6, актовий запис №5, де матір'ю вказана ОСОБА_4;
- свідоцтвом про укладення шлюбу, відповідно до якого 22.07.1995 року, актовий запис № 2, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7.
Відповідно до технічного паспорту, складеним 08.11.2013 року комунальним підприємством «ОСОБА_3 районне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд у цілому складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 131,0 кв.м., загальною площею 184,3 кв.м., господарських будівель: літ.Б - сарай, літ.В - убиральня, літ.Д - сарай, 1-2, І - надвірні споруди.
Згідно листа Комунального підприємства «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за №267 від 10.04.2015 року, право власності на 23/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Дунайська, 52 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою 11 квітня 1995 року за реєстровим № 1199, про що зроблено запис в реєстр. Кн.. 35на стр. 78 реєстр. № 8278.
Вказаний договір купівлі-продажу від 11.04.1995 року, спадкодавцем ОСОБА_4, при житті було втрачено. Зазначене підтверджується повідомленням у газеті «ОСОБА_3 вестник» від 12.02.2015 року, випуск №07.
Відповідно до роз'яснення ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори №175/02-14 від 28.02.2015 року зазначено, що оригінал правовстановлюючого документу на 23/100 частини житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул. Дунайська, 52, втрачено та видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державний реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, тому радили позивачу звернуться до суду. Також, нотаріусом зазначено, що за заявою ОСОБА_2 заведена спадкова справа №219/2007 після померлої 05.03.2004 року ОСОБА_4.
З Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №40116669 та №40116677 від 09.04.2015 року, які надані приватним нотаріусом ОСОБА_3 районного нотаріального округу вбачається, що за життя ОСОБА_4 заповітів не складала, а після її смерті ОСОБА_3 районною державною нотаріальною конторою 01.06.2007 року заведена спадкова справа №219/2007.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2, відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_4. Спадщину, яка залишилася після померлої 05.05.2004 року ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2, як спадкоємець за законом, прийняла в порядку ст.1269 ЦК України, на підставі заяви, яку було подано до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися i розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших ocіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 1261, 1269 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті після життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На підставі роз'яснення Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року за №19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ на це майно відсутній, питання визначення належності цього майна померлим та наступного власника, якими є позивачі, повинно вирішуватися у судовому порядку України.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.234, ст.256 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11 лютого 2010 року № 1878-VI зі змінами станом на 04.07.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі правовстановлюючого документу. Та із заявою щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно може звернутися лише власник, або уповноважена ним особа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що право позивача на спадщину підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а позов задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1269 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт належності 23/100 частин житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, - ОСОБА_4, яка померла 05 березня 2004 року
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 23/100 частини житлового будинку в м.Кілія, Кілійського району, Одеської області, вул.Дунайська, 52, який у цілому складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 131,0 кв.м., загальною площею 184,3 кв.м., господарських будівель: літ.Б -сарай, літ.В - убиральня, літ.Д - сарай, 1-2, І - надвірні споруди, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4, яка померла 05 березня 2004 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського
районного суду
ОСОБА_8