Справа № 520/2929/15-ц
Провадження № 2/520/2566/15
05.05.2015 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Васильків О.В.
при секретарі - Дідур Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, суд, -
встановив:
03.03.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 13.08.2014 року. При цьому позивач посилається на те, що є рідною онукою спадкодавці. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримала постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкову квартиру. У зв'язку із чим, позивач змушена звернутися до суду із позовом.
До судового засідання позивач не з'явилася, повідомлялася належним чином. До суду надано заяву представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності.
Представник Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. До суду надані письмові заперечення та заяву про розгляд справи за їх відсутності. При цьому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та незаконні, а тому не підлягають задоволенню. Оскільки, за життя спадкодавець право власності належним чином не зареєструвала у відповідних органах. Окрім того, представник зазначає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, так як слід відрізняти право спадкоємця на спадщину та право власності на нерухоме майно, що входить до складу цієї спадщини.
Представник третьої особи Третьої одеської державної нотаріальної контори до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. До суду надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, вирішення справи залишили на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 13.08.2014 року у віці 76 років померла ОСОБА_2, актовий запис № 8301, що вбачається із свідоцтва про смерть ОСОБА_4 І-ЖД №383547, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_3 реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції /а.с. 15/.
За життя 23.08.2006 року ОСОБА_2 склала заповіт на випадок своєї смерті, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі № 4519, яким зробила розпорядження: все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 /а.с. 13-14/.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онукою спадкодавця ОСОБА_2, померлої 13.08.2014 року, що вбачається із досліджених судом: свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 /а.с. 16/, свідоцтва про розірвання шлюбу батьків позивача: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /а.с.17/, паспорта громадянки України ОСОБА_1 /а.с. 9-11/.
В ході судового розгляду справи, судом було досліджено копію спадкової справи № 810/2014 року до майна померлої 13.08.2014 року ОСОБА_2 /а.с. 54-78/. З якої вбачається, що 19.08.2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Третьої одеської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.
При цьому, 18.02.2015 року державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_2 та ? частину квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_8, померлому 27.06.2014 року, спадщину після якого прийняла його дружина ОСОБА_2, але не оформила своїх прав. Оскільки, вказана квартира не зареєстрована у відповідних органах реєстрації нерухомого майна, тому видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не має можливості /а.с. 21-22/.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на підставі ордеру № 061 серії КР від 19.04.1995 року була надана ОСОБА_2 /а.с. 25/.
На підставі розпорядження органу приватизації Одеського міського агентства з приватизації житла № 62341 від 21.06.1995 року, вказана квартира була передана в спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8 /а.с. 26/.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням ЖКГ виконкому Одеської міської Ради, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_8 /а.с. 27/.
18.12.2004 року у віці 48 років помер батько позивача ОСОБА_6, а 27.06.2014 року у віці 76 років помер дідусь позивача ОСОБА_8, що вбачається із відповідних копій свідоцтва про смерть /а.с. 33, 31/
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Положеннями ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Заперечення відповідача ОМР суд не приймає до уваги, так як відповідно до п. 3.1. ОСОБА_9 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Оскільки, в матеріалах справи наявна постанова держаного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав, та вірно вказала відповідачем по справі саме Одеську міську раду. Крім того, на спростування заперечень представника ОМР щодо відсутності оригіналів документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, судом досліджено завірену належним чином копію спадкової справи.
Таким чином, з урахуванням того факту, що на момент смерті ОСОБА_2 належала на праві власності квартира АДРЕСА_2, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 80, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1233, 1234 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН 28684122063, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 17,4 кв.м. та загальною площею 34,1 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 13.08.2014 року.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.
Суддя Васильків О. В.