Справа № 152/565/15-ц
іменем України
06 травня 2015 року Шаргородський районний суд Вінницької області
головуючого судді - Строгого І.Л.
за участю:
секретаря Палій М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
9 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20 листопада 2010 року.
Від спільного шлюбу дітей немає.
ОСОБА_1 просить шлюб розірвати та відновити її дошлюбне прізвище «Кудима», посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось та збереження шлюбу вважає неможливим, оскільки відповідач нехтує сімейними цінностями, в результаті чого між ними постійно виникають сварки, що завдає їй душевних страждань.
У судове засідання позивач ОСОБА_1, не з'явилася, проте в позовній заяві вона просить справу розглянути у її відсутності у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, проте від нього надійшла заява, в якій відповідач позовні вимоги визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу, справу просить розглянути у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши, дослідженні у судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 листопада 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія 1-АМ № 098084 (а.с.5).
Від спільного шлюбу дітей у сторін немає.
Позивач наполягає на розлученні, миритися не бажає. Причиною розладу в сім'ї стало те, що спільне життя з відповідачем не склалось через те, що відповідач нехтує сімейними цінностями, в результаті чого між ними постійно виникають сварки, що завдає їй душевних страждань.
Сторони проживають окремо, шлюбні стосунки не підтримують.
Отже, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються, Конституцією України та Сімейним кодексом України.
Так, згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб згідно ч. 1 ст. 36 СК України є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Статтею 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з відновленням дошлюбного прізвища позивача.
Підлягає стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджений судовий збір в сумі 243,60 грн відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Виконкомом Писарівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області 20 листопада 2010 року, актовий запис за №10 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача - «Кудима».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. судового збору.
Згідно ст.ст. 223, 294, 296 ЦПК України, рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.Л.Строгий