Справа № 639/3747/15-к Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/790/648/15 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 квітня 2015 року,-
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 квітня 2015 року задоволено клопотання слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 12015220500000749 від 18.04.2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, Слідчий слідчого відділу Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області лейтенант міліції ОСОБА_8 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із клопотанням, яке погоджене із прокурором Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що 17 квітня 2015 року близько 22 год. 0 хв. ОСОБА_9 , знаходився біля наметового кафе «Чернігівське», розташованого біля ІЗ платформи посадочного терміналу «Холодна Гора», де до нього підійшов ОСОБА_11 , 1982 р.н., та почав з ним спілкуватись.
В ході розмови, ОСОБА_11 почав ображати ОСОБА_9 нецензурною лайкою, внаслідок чого між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_9 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, доставши з правого карману своєї спортивної куртки складний ніж, з довжиною леза приблизно 11 см., взяв його в праву руку та наніс ОСОБА_11 один удар ножем в область живота, після чого конфлікт припинився та ОСОБА_9 із місця скоєння злочину зник.
Протиправними діями ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота. В результаті тілесних ушкоджень, які ОСОБА_9 спричинив потерпілому ОСОБА_11 , останнього було доставлено до ХМКЛШНМ та прооперовано.
Органом досудового розслідування вказані дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, послались на те. що у слідства є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, не має неповнолітніх дітей офіційного заробітку, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що останн може покинути місце свого мешкання та переховуватись від органів досудового розслідування і суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі. Вагомість наявних доказів п| вчинення підозрюваним ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 11 КК України, доводить обґрунтованість пред'явленої підозри, а наявні ризики зумовлюють підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, захисник вважала за можливе обрати у відношенні особи запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, оскільки слідчим прокурором не доведено виключних підстав для застосування такого суворого запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду докази, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
При розгляді клопотання слідчим суддею із пояснень підозрюваного ОСОБА_9 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовувалось та не застосовується насильство у кримінальному провадженні.
Підозрюваний під час судового засідання зазначив, що обставини спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_11 він не оспорює, а саме: колото-різаного поранення живота, однак зазначені дії вимушений був вчинити у зв'язку із протиправними діями самого потерпілого.
19 квітня 2015 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В порядку вимог ст.208 КПК України ОСОБА_9 був затриманий 19.04.2015 року о 0 год. 00 хв., із пояснень особи встановлено, що дата та час фактично затримання співробітникам: міліції відповідає відомостям, зазначеним у протоколі затримання.
Матеріали провадження свідчать про те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється і вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 К1 України. Обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджується наданими суду копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: 1) протоколами допитів свідків ОСОБА_12 від 18.04.2015 року, свідка ОСОБА_13 від 19.04.2015 року, свідка ОСОБА_14 від 19.04.2015 року показаннями потерпілого ОСОБА_11 від 19.04.2015 року; 2) протоколом пред'явлення особі: для впізнання за фотознімками від 19.04.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_11 впізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_15 , який спричинив йому тілесні ушкодження; 3) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 із застосуванням відеозапису, який проведено у присутності захисника.
Згідно довідки КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладно; медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» від 18.04.2015 року, потерпілому ОСОБА_11 спричинене колото-різане поранення передньої стінки живота.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим; запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вимогами п.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_9 , побоюючись відповідальності за скоєне, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого або свідків у цьому кримінальному провадженню.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 121 КК України, санкцією якої визначено можливість застосування покарання від 5 до 8 років позбавлення волі; 3) враховуючи той факт, що підозрюваний на території України не має місця постійної реєстрації, офіційно не працевлаштований та не має офіційних джерел існування, не має міцних соціальних зв'язків; 4) відсутність у нього тяжких хронічних захворювань; 5) наявність у підозрюваного судимості за вчинення особливо тяжкого умисного злочину, а також той факт, що ухвали Московського районного суду м. Харкова від 01.10.2014 року ОСОБА_9 перебуває у розшуку по кримінальному провадженню №12014220470001005 від 28.02.2014 року за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст.222, ч.1, 4 ст.358 КК України, тому слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, на виконання ч.І ст. 183 КПК України прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає необхідним обрати у відношенні ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, слідчий суддя не визначає підозрюваному заставу, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину за ч.1 ст. 121 КК України, що вчинений із застосуванням насильства.
На дану ухвалу слідчого судді захисником була подана апеляційна скарга, в якій міститься прохання ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
Обгрунтовує свою апеляцію захисник тим, що ухвала слідчого судді необгрунтована і винесена в порушення КПК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора що просив відмовити у задоволенні апеляції захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді клопотання слідчого суд дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є вийнятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінив сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обгрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, тому застосування відносно ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того слідчий суддя прийняв до уваги відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного та його негативну репутацію.
Таким чином задовольняючи клопотання слідчого, суд, з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив всі обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши в ухвалі про наявність ризиків вказаних в клопотанні.
З таким висновком слідчого судді погоджується і судова колегія.
Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання відностності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є обґрунтованою, належним чином мотивованою, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційних скаргах захисника колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 квітня 2015 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: