01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.08.2009 № 05-5-28/23669
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів: Баранця О.М.
Моторного О.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Перетятько В.Є.
від відповідача -не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2009
у справі № 05-5-28/23669 (суддя Копитова О.С.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"
до ТОВ "Симпатик"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1678,35 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2009 року у справі № 05-5-28/23669 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна ” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Симпатик ” 1678,35 грн. на підставі пунктів 1, 3, 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду.
Дана ухвала мотивована тим, що позовну заяву було підписано особою посадове становище якого не зазначено. До позовної заяви не додано доказів сплати державного мита, оскільки платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита” і Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином, оскільки не додано доказів на підтвердження повноважень особи на засвідчення копій даних документів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва 17.06.2009 року у справі № 05-5-28/23669 товариство з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2009 року скасувати.
В апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що позовну заяву було підписано директором Срібнюк М.С., посадове становище якого зазначено. Також, до позовної заяви додані платіжні доручення від 04.06.2009 року № 1000008984 та від 04.06.2009 року № 1000008981 (оригінали), що являється належним доказом сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” відновлено строк для подачі апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 10.08.2009 року.
Розпорядженням від 10.08.2009 року № 01-23/1/5 голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці розгляд справи № 05-5-28/23669 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів Баранця О.М., Моторного О.А.
Враховуючи, що ухвалу від 22.07.2009 року надіслано позивачу за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві та в апеляційній скарзі колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представника останнього за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.08.2009 року представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить повернути апеляційну скаргу без розгляду
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2009 року у справі № 05-5-28/23669 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Симпатик” 1678,35 грн. на підставі пунктів 1, 3, 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суду не погоджується з наступних підстав.
Ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інші документи, що підтверджують повноваження представника.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка немає права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказане.
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Вимогами ч. 5 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси, зокрема, в органах державної влади, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.
Згідно з ч. 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи положення ч. 2 статті 28, ч. 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо повноважень посадової особи на підписання позовної заяви, суд не позбавлений права і можливості витребувати від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, додаткові докази.
Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду витребувати від сторін необхідні докази та обов'язок сторони надавати їх. Тобто, суд не може повернути позовну заяву з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справ.
Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненні Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.09.1997 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями).
За таких обставин, посилання суду першої інстанції на факт неподання позивачем доказів на підтвердження повноважень директора товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” Срібнюк М.С., як на підставу повернення позовної заяви без розгляду, колегія суддів вважає необґрунтованим.
Згідно п. 3 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Приписами статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 3 п. 2.1, ч. 3 п. 3.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 якщо подані копії документів викликають сумніви, господарський суд має право витребувати оригінали цих документів.
Згідно п. 3.3 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» Вищий господарський суд України зазначив, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції, маючи сумніви у достовірності поданих позивачем копій доданих до позовної та інших доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, у процесі підготовки справи до розгляду міг витребувати їх оригінали.
Відповідно до п. 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується до державного бюджету України в порядку і розмірі, передбаченому законодавством України.
У вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, відправлення відповідачеві копії позовної заяви та поданих до неї документів.
Відповідно до ч. 5 п. 3.3. Роз'яснення Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суди мають право згідно з пунктом 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребувати від позивача чи кредитора відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви був доданий оригінал платіжного доручення від 04.06.2009 року № 1000008984 та оригінал платіжного доручення від 04.06.2009 року № 1000008981 про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на зворотній стороні якого міститься напис: “Зараховано в дохід бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ 04.06.2009 року”, та “Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зарахована до державного бюджету в сумі 312,50 грн. /триста дванадцять грн. 50 коп./ 04.06.2009 року”, згадані доручення скріплені круглою печаткою установи банку та підписами посадових осіб.
Отже, суд першої інстанції, маючи сумніви щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України, міг витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України і не повертати позовні матеріали.
Враховуючи викладене колегія вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2009 року у справі № 05-5-28/23669 скасувати.
2. Справу № 05-5-28/23669 повернути господарському суду м. Києва для розгляду позовної заяви по суті.
Головуючий суддя Студенець В.І.
Судді Баранець О.М.
Моторний О.А.
12.08.09 (відправлено)