"24" липня 2009 р.
Справа № 26/135-09-2806
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : директор Щамбура В.Г.;
від відповідача : не з'явився,
( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи )
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Будівельно -виробничої фірми „Югсел” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Нива”
про визнання права власності, -
Будівельно -виробнича фірма „Югсел” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( далі -позивач) звернулось із позовом до сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Нива” ( далі - відповідач ) про визнання права власності посилаючись на наступне.
20.12.2004 р. між сторонами у справі укладений договір будівельного підряду ( далі -Договір ), відповідно до п.2.1 якого позивач зобов'язався спроектувати, збудувати та здати в експлуатацію нежилий будинок „Будинок Побуту”, розташований за адресою : Одеська область, ж/м Чорноморка, с. Мізікевича, вул. Сьома, 7, а також інженерні споруди для обслуговування зазначеної будівлі, а СТОВ агрофірма „Нива” надати забудовнику земельну ділянку площею 0,95 га, для будівництва вищезазначеного об'єкту, не приймаючи без згоди позивача будь -яких дій, які б могли зменшити ринкову вартість об'єкту.
Позивач належним чином виконав умови договору, а саме -спроектував та збудував нежилий будинок «Будинок Побуту», розташований за вищевказаною адресою. Про що свідчить проект від 21.11.2007 р., виготовлений приватним підприємством «Архстройдом», що діє на підставі ліцензії серії АВ № 190307, технічним паспортом від 28.05.2009 р., складеним Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації, а також готовністю об'єкту на 90%.
Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що право власності на забудовані на земельній ділянці об'єкти знаходяться в загальній власності забудовника та пайщиків.
Пайщику належить право власності на його долю в будівництві об'єкту, яка є результатом його інвестиційної діяльності, тільки в розмірі фактичного інвестування і в разі, якщо це передбачено договором між таким пайщиком та забудовником.
В процесі будівництва «Будинку Побуту» інвестиційної діяльності з боку інших осіб не здійснювалось.
Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ ( майно ) яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України. власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону.
Позивач спроектував, збудував та отримав погоджувальні документи на „Будинок Побуту” тільки за власні кошти, однак не може розпоряджатись своїм майном -ввести у експлуатацію, підключитись до електромереж та інше, оскільки не оформлено право власності на вказаний об'єкт. На неодноразові звернення до відповідача щодо прийняття та сплати виконаних робіт відповідач відмовляється дати згоду на закінчення робіт, сплатити їх а також прийняти заходи щодо оформлення права власності.
На даний момент позивач не має можливості у встановленому законом порядку зареєструвати право власності на зазначену будівлю, що порушує його права як власника майна та є підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку ст. 392 ЦК України.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 цього ж кодексу, в редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005р. визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Статтею 392 цього ж кодексу визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що позивачем належним чином виконані умови договору від 20.12.2004 р. за свій рахунок і у відповідності з п.3.1 вказаного договору до нього перейшли права власника на об'єкт будівництва, а також те, що визнання права власності за позивачем не порушує прав інших осіб позивач просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, надав відзив на позов у якому визнав позов повністю і просить розглянути справу у його відсутність. Справу розглянуто згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються наданими позивачем вищеприведеними доказами : укладеним між сторонами у справі вищевказаним Договором; технічними умовами по підключенню «Будинку побуту»до загальнодомових мереж водопроводу та каналізації; рішенням виконкому та Таїровської селищної ради № 528 від 30 жовтня 2007 року про надання БВФ „Югсел” ТОВ дозволу на будівництво будинку побуту по вул. Сьома, 5-7, в с. Мізікевива ж/м Чорноморка; довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень -квітень 2009 р., технічним паспортом на будинок побуту; державним актом на право користування землею.
Посилання позивача на вищеперераховані норми ЦК України суд вважає правильними, оскільки саме цими нормами ЦК України регулюється захист права власності на майно.
Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і тому позов підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов -задовольнити.
Визнати за будівельно -виробничою фірмою „Югсел” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( 65091, м. Одеса, вул. М'ясоєдовська, 14, к. 10; код ЄДРПОУ 22455445) право власності на нежилий будинок „Будинок Побуту”, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ж/м Чорноморка, с. Мізікевича, вул. Сьома, 7.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Никифорчук М.І.