01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.07.2009 № 16/344
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Софійська І.Ю., дов. №002-СА від 18.06.2009
Хілько Г.В. - директор
від відповідача : Недашківська О.В., дов. №35-54/140 від 07.07.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства завод "Арсенал"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.06.2009
у справі № 16/344 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солом"янка"
до Державного підприємства завод "Арсенал"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 490971,61 грн.
На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Солом'янка” (далі-позивач) до Державного підприємства завод „Арсенал” (далі-відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 461612,40грн. основного боргу, 34971,79грн. інфляційних, 4387,42грн. річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2009 було порушено провадження у справі №16/344, справу призначено до розгляду на 23.06.2009.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2009 було задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 490971,61грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Посилаючись на необґрунтованість вжиття заходів до забезпечення позову, порушення норм процесуального права, що призвело до винесення неправомірної ухвали, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №16/344.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом порушено приписи статей 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвала про порушення провадження у справ з одночасним вжиттям заходів до забезпечення позову є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо порушення провадження у справі і щодо вжиття заходів до забезпечення позову. Відповідач також зазначив, що станом на 01.04.2009 відповідач має достатньо коштів на поточному рахунку, а тому застосування забезпечення позову є недоцільним. Вжиті заходи до забезпечення позову лише ускладнюють ведення господарської діяльності відповідача, робить неможливими розрахунки з контрагентами та затримує виплату заробітної плати працівникам підприємства. Крім того, відповідач зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2008 у справі №50/480 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою від 20.07.2009 Київським апеляційним господарським судом (колегія у складі: Смірнова Л.Г.-головуюча, Калатай Н.Ф., Тищенко О.В.) було прийнято апеляційну скаргу до провадження, судове засідання призначено на 29.07.2009.
В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) у судовому засіданні 29.07.2009 було оголошено перерву до 31.07.2009.
В судове засідання 31.07.2009 з'явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі посилаючись на обґрунтованість та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства.
Зокрема, позивач зазначив, що вжиття заходів до забезпечення позову не вплинуло на здійснення відповідачем господарської діяльності, оскільки арешт було накладено не на всі грошові кошти відповідача, а лише в межах заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємств. А адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 86 ГПК України, ухвала господарського суд має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було визнано достатньо обґрунтованим припущення позивача щодо неможливості або утруднення виконання рішення суду у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання умов договорів та існує інформація про реорганізацію відповідача.
Проте, ухвала господарського суду міста Києва від 19.06.2009 не містить обґрунтувань з посиланням на певні докази, на підставі яких можна припустити, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.
Звертаючись до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову позивачем не було надано суду доказів, які підтверджують факт реорганізації відповідача та будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову було винесено з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства завод „Арсенал” та скасування ухвали господарського суду міста Києва від 19.06.2009.
При цьому, Київським апеляційним господарським судом критично оцінено посилання відповідача на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2008 у справі №50/480 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, оскільки оскаржувану ухвалу було винесено місцевим господарським судом до до порушення справи про банкрутство відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст.33, 34, 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства завод „Арсенал” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать Державному підприємству завод „Арсенал” (01010, м.Київ, вул.Московська, 8, код ЄДРПОУ 14310520) в сумі 490971,61грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах, скасувати.
3. У задоволенні заяви Державного підприємства завод „Арсенал” (01010, м.Київ, вул.Московська, 8, код ЄДРПОУ 14310520) про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
4. Матеріали справи №16/344 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді
04.08.09 (відправлено)