Постанова від 13.08.2009 по справі 15/69

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.08.2009 р. справа №15/69

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової Т.А.

суддів

Діброви Г.І. , Стойка О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

Матюхіна І.К. дов. від 31.03.2009р.

від відповідача:

Маленький О.В. дов. віж 06.03.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

19.05.2009р.

у справі

№ 15/69 (суддя Богатир К.В.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп»м. Донецьк

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк

про

стягнення 71 135грн. 95коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер груп»м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк 71 135грн. 95коп., з яких 45117,63грн. -сума боргу з врахуванням індексу інфляції, 421,00грн. -3% річних, 25597,32 -штраф за несвоєчасну оплату поставленого товару.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем не були дотримані умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 08-10-08/1П від 08.10.2008р., в частині оплати поставленого товару -лому чорних металів.

Позивач заявою про уточнення позовних вимог від 15.03.2009р. збільшив суму 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку із збільшенням періоду нарахування, а також змінив штраф на пеню, та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 633,77 грн., інфляційні витрати -3 484,74 грн., 3% річних -459,48 грн.

Господарським судом позов розглянуто з врахуванням змінених позовних вимог.

Господарський суд Донецької області рішенням від 19.05.2009р. у справі № 15/69 визнав позов таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 3 633,77 грн., інфляційних витрат в розмірі 3 484,74 грн., 3% річних в сумі 459,48 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 42309,63грн. суд припинив у зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до ч. 1 п. 11 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач заявив про погашення відповідачем суми основного боргу після звернення до суду з позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2009р. у справі № 15/69 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарський суд помилково прийняв, надані позивачем, уточнення позовних вимог, у якості заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог.

Представник заявника скарги заявив клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, з метою надання йому часу для здійснення переговорів з представниками позивача.

Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду залишила клопотання відповідача без задоволення, оскільки відсутні обґрунтовані підстави підтверджуючи необхідність перенесення розгляду справи.

Представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер груп»м. Донецьк, просив рішення господарського суду від 19.05.2009р. у справі № 15/69 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксування судового засідання технічними засобами та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між сторонами 08.10.2008 р. укладено договір купівлі-продажу № 08-10-08/1П, за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача у справі) лом чорних металів (товар) у відповідності до специфікації, а покупець - прийняти та оплатити лом чорних металів у вказаний у договорі строк.

У пункті 2.1 договору сторони встановили, що покупець повинен здійснити оплату за відвантажений лом чорних металів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту надходження лому чорних металів, а також можлива передоплата за згодою сторін.

У специфікації № 3 від 20.10.2008р., яка є невід'ємною частиною вищевказаного договору, сторони передбачили поставку лому чорних металів виду № 2 у кількості 200тн на суму 225 600,00грн. та виду № 500т у кількості 10тн на суму 8 550,00грн., строк поставки товару до 31.12.2008р., залізничним транспортом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу, за накладною № 31/10-ДР від 31.10.2008р. позивач поставив відповідачеві товар -лом чорних металів на суму 237 309,63грн., дана накладна підписана представника сторін без заперечень та скріплена печатками.

Факт отримання товару підтверджено приймально -здаточними актами: актом від 20.10.2008 р. на суму 84248,75 грн., актом від 23.10.2008 р. на суму 70088,18 грн., актом від 25.10.2008 р. на суму 82972,70 грн., які підписані представниками сторін без зауважень.

Оскільки відповідач оплатив товар, отриманий за прийомо-здаточними актами від 20.10.2008р. та від 23.10.2008р., та здійснив часткову оплату за спірною накладною товару, отриманого згідно прийомо-здаточного акту від 25.10.2008р., на момент звернення з позовом до суду борг відповідача складав 42309,63 грн.

Позивачем до матеріалів справи доданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.01.2009р., згідно якого відповідач підтвердив борг перед позивачем у сумі 42 309,63грн. за умовами договору № 08-10-08/1П від 08.10.2008 року.

Враховуючи те, що 31.03.2009р. позивач надав до суду заяву № 02-41/13854, в якій повідомив про погашення відповідачем у період з 03.03.2009р. по 16.03.2009р. боргу в сумі 42309,63грн. та в підтвердження наведеного надав копії платіжних доручень: № 131 від 03.03.2009 р. на суму 12000,00грн., № 144 від 11.03.2009р. на суму 10000,00грн., № 159 від 16.03.2009р. на суму 20309,63грн., слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 42 309,63грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до ч.1 п.11 ст.80 ГПК України.

За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3 633,77грн., 3% річних у сумі 459,48грн., інфляційні витрати у сумі 3 484,74грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

За приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином прийняті на себе зобов'язання, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у сумі 3 633,77 грн., інфляційних витрат -3 484,74 грн., 3% річних -459,48 грн., розрахунок яких здійснено правильно.

На підставі вищенаведених обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк пені у сумі 3 633,77 грн., інфляційних витрат -3 484,74 грн., 3% річних -459,48 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2009р. у справі № 15/69 про задоволення позовних вимог в цій частині є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси»м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2009р. у справі № 15/69 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді: Г.І. Діброва

О.В. Стойка

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

Попередній документ
4401869
Наступний документ
4401871
Інформація про рішення:
№ рішення: 4401870
№ справи: 15/69
Дата рішення: 13.08.2009
Дата публікації: 22.08.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію