Справа № 570/277/15-ц
Номер провадження 2/570/441/2015
(заочне)
07 травня 2015 року
Рівненський районний суд Рівненської області:
в особі судді Кушнір Н.В.
при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
згідно вимог позовної заяви позивач просить збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини з 500 до 1 000 грн. щомісячно.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, аліменти не сплачує, не бере участі у додаткових витратах, постійно приховує дійсний розмір своїх доходів.
У поданій до суду заяві позивач просить справу слухати у її відсутність, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач до суду повторно не з»явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність сторін в порядку заочного розгляду, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору. За таких умов суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
За змістом ст.ст.10, 11, 60 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а тому кожна з них повина довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, який проживає з матір'ю, відповідач на його утримання відповідно до рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2012 року зобов»язаний сплачувати аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно.
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року. Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років встановлено у 1 032 грн.
Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Визначений судом розмір аліментів при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим, не є заниженим в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини та її потреб, відповідає засадам розумності і справедливості, тому не підлягає зміні, отже позов не підлягає до задоволення.
Позивач у відповідності до правил ст.192 СК України не надала достатніх та переконливих доказів погіршення її матеріального становища чи покращення його у відповідача. Зміна економічного становища в державі, на що покликається позивач як на підставу своїх вимог, не є підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки така зміна стосується як позивача, так і відповідача.
У зв»язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати у виді судового збору залишаються на ній.
З огляду на викладене, на підставі ст.ст.181, 192 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 174, 197, 213-215, 367 ЦПК України, суд
відмовити ОСОБА_1 в її цивільному позові до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Кушнір Н.В.