Справа № 569/19455/14-ц
Номер провадження 2/570/288/2015
(заочне)
15 квітня 2015 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області про зобов'язання вчинити дії,
згідно вимог позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача надати їй благоустроєне житло у вигляді окремої квартири в м.Рівне на склад сім»ї з чотирьох осіб у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, з урахуванням 10 квадратних метрів додаткової жилої площі для облаштування службового кабінету.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач в порушення Закону України «Про статус суддів», положень ст.ст.5, 15 ЖК України та Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів не забезпечив позивача як суддю з 04 січня 2006 року Рівненського міського суду Рівненської області житлом у встановленому порядку.
У поданій до суду заяві позивач просить справу слухати у її відсутність, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач у поданих до суду запереченнях позов не визнає, не заперечує проти розгляду справи у його відсутність. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність в порядку заочного розгляду, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору. В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та неявка яких не перешкоджає розгляду заяви, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявленного позову на підставі представлених сторонами доказів, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а тому кожна з них повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 14 грудня 2005 року №1764/2005 позивача призначено суддею Рівненського міського суду, а 04 січня 2006 року зараховано на підставі наказу начальника територіального Управління державної судової адміністрації в Рівненській області №1-к до штату Рівненського міського суду Рівненської області. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року №2870-IV обрано безстроково на посаду судді Рівненського районного суду Рівненської області.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 18 жовтня 2006 року № 593 взято на квартирний облік за списком позачергового одержання житла складом сім'ї чотири особи, де і перебуває по даний час.
Дані обставини підтверджуються відповідними доказами і не заперечуються сторонами.
Разом з тим, відповідачем не визнається позов, бо вільного житла та коштів на його придбання відповідач не має, а вказане житло повинно бути придбано за рахунок коштів Державної судової адміністрації.
Відповідно до ст..ст.126, 130 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються зокрема й належним соціальним забезпеченням суддів, що встановлено ст.14 Закону України «Про статус суддів», який був чинним на час виникнення правовідносин.
Ч.7 ст.44 цього ж Закону визначено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцем знаходження суду. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої служби, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.
Положення ч. 8 цієї статті встановлюють право судді на додаткову житлову площу відповідно до правил ст.49 ЖК України.
Згідно з Положенням про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 03.03.2003 року №182\2003, Державна судова адміністрація України здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, вживає заходів щодо забезпечення суддів благоустроєним житлом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року № 707 затверджено Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів. Пункти 2 та 4 зазначеного Порядку визначають, що суддя, щодо якого прийнято рішення про взяття на облік для забезпечення житлом, письмово повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади. Копія рішення місцевого органу виконавчої влади про надання судді житла надсилається Державній судовій адміністрації для ведення обліку. У разі, коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечили житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді. Для забезпечення суддів благоустроєним житлом Державна судова адміністрація та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом. Взяття, перебування та зняття з обліку суддів здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.
Ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено особливості повноважень виконавчих органів міських рад у галузі житлово-комунального господарства. Зокрема, до цих повноважень належать облік громадян, що відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, яке належить до комунальної власності.
Відповідно до вимог ст.5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів, а згідно з п.6 ст.15 цього Кодексу до компетенції виконавчого комітету міської Ради відноситься прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради. Отже, передумовою для надання житла суддям є, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд, у відповідності до положення ст.360-7 ЦПК України, враховує правову позицію Верховний Суд України викладену у своїй постанові від 7 травня 2012 року у справі №21-292а11, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить норму матеріального права, яка застосована неоднаково судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах, та для всіх судів України. Ця позиція вказує про те, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді.
Верховний Суд України посилаючись на положення ст.ст.126, 130 Конституції України, ст.14 Закону України від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ, ч.7 ст.44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862 - ХІІ «Про статус суддів», а також Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів затверджений Постановою КМ України від 03 серпня 2005 року № 707, (які були чинними на час виникнення спору) зазначив про те, що обов'язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії ДСА та її територіальних управлінь із забезпечення суддів житлом є додатковими у разі невирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади.
Наведене спростовує заперечення проти позову представника відповідача, та вказує що обов'язок забезпечити житлом позивача покладено саме на відповідача.
Безспірним є застосування до спірних правовідносин дію Закону України «Про статус суддів» та Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року №707, оскільки зазначені нормативні акти діяли з моменту призначення позивача суддею, тобто протягом часу, коли відповідач був зобов'язаний забезпечити позивача житлом.
Так, відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення цього правила Основного Закону міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі №1-рп/99, згідно з п. 2 якого дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно положень ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли до набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли на момент набрання ним чинності.
Відповідно до ч.4 ст.4 цього ж Кодексу актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Позивач перебуває на обліку у відповідача і відсутність в останнього вільного житла та фінансування не може бути підставою відмови в позові.
Приписи ст.44 Закону України «Про статус суддів» не ставлять надання суддям житла в залежність від наявності чи відсутності у відповідача вільного житлового фонду чи відповідного фінансування. Позивач має бути забезпечена житлом позачергово і таке її право у відповідності до наведених норм підлягає захисту.
З огляду на викладене, враховуючи, що у визначений законодавством строк відповідач не забезпечив позивача благоустроєним житлом відповідно до норм забезпечення житловою площею, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам згідно із законодавством та з урахуванням права на додаткову житлову площу, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, на підставі ст.ст.126,130 Конституції України, ст.ст.11, 44 Закону України «Про статус суддів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.46,49 Житлового Кодексу України, керуючись Порядком забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затвердженим постановою Кабінету України від 03.08.2005 року № 707, ст.ст.10, 11, 60, 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд
задоволити повністю позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області про зобов'язання вчинити дії.
Зобов'язати виконавчий комітет Рівненської міської ради Рівненської області надати ОСОБА_1 благоустроєне житло у вигляді окремої квартири в м.Рівному на склад сім'ї з чотирьох осіб у межах норми житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, з урахуванням 10 квадратних метрів додаткової площі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Кушнір Н.В.