Справа № 569/13773/13-ц
29 квітня 2015 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Сидорука Є.І.,
при секретарі Патій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ “Укрсоцбанк” про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду із цивільним позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ “Укрсоцбанк” про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі у період з травня 2004 року до березня 2011 року. За період перебування у шлюбі ними був придбаний за спільні кошти автомобіль марки Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ, номер кузова НОМЕР_1. Вказаний автомобіль був зареєстрований за відповідачем. Після розірвання шлюбу транспортний засіб залишився в неї та ОСОБА_3, яким вони продовжували користуватися за спільною із відповідачем згодою. Проте, нещодавно автомобіль у них відібрали працівники органів ДАІ, оскільки він перебував під арештом за борги відповідача. Просить поділити автомобіль марки Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ, номер кузова НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності.
15 січня 2014 року позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких просила залишити без розгляду п.1 прохальної частини позовної заяви про поділ майна подружжя та провести розподіл сумісного майна подружжя, залишити автомобіль марки Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ, номер кузова НОМЕР_1 у власності ОСОБА_2 та стягнути на її користь належну частину сплаченої спільно суми за кредитним договором. Оскільки станом на сьогоднішній день було сплачено лише частину вартості вищевказаного автомобіля, що був придбаний в кредит.
31 березня 2014 року позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог , в якій просила провести розподіл коштів перерахованих ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості по договору кредиту №434А від 20 грудня 2007 року у період перебування з нею у шлюбі, а саме з 20 грудня 2007 року по 22 квітня 2011 року, та стягнути на її користь половину сплаченої за кредитним договором суми коштів, що становить 68 350,06 грн.
24 березня 2015 року представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заперечення на позовну заяву, в яких вказала, що згідно останнього уточнення позивачки предметом позовних вимог є розподіл коштів, перерахованих ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості по договору кредиту №434А від 20.12.2007 року під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1, а саме з 20 грудня 2007 року по 22 квітня 2011 рок, та стягнення на її користь половини сплачених за кредитним договором коштів в розмірі 68 350,06 грн. Вищевказані вимоги є безпідставними, оскільки згідно приписів СК України поділу підлягає спільне сумісне майно подружжя яке наявне у них на час розгляду справи про поділ майна. В даному випадку, кредитні кошти не можуть належати до такого майна, оскільки вони витрачені подружжям за їхніми зобов'язаннями по кредитному договору. При поділі автомобіля, придбаного колишнім подружжям в кредит, необхідно враховувати ту суму грошових коштів, яка була сплачена на погашення кредиту ОСОБА_2 після розірвання шлюбу. Адже, такі грошові кошти є спільним боргом колишнього подружжя перед банківською установою, а тому такий борг підлягає також поділу між позивачем та відповідачем в рівних частинах. Згідно матеріалів справи після розірвання шлюбу ОСОБА_2 продовжував погашати кредит та нести витрати у зв'язку з примусовим стягненням заборгованості в результаті боргових зобов'язань за договором кредиту, згідно якого колишнє подружжя придбало автомобіль Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ. Таким чином, при сплаті позивачці грошової компенсації за автомобіль Mitsubishi Lancer, ринкова вартість якого станом на сьогоднішній день складає 138 921 грн., необхідно врахувати, що на виплату такого автомобіля після розірвання шлюбу відповідач сплатив 85 092,37 грн., половина з яких, а саме 42 546,18 грн., є борговим зобов'язанням позивачки. Вважає, що позивачці до сплати підлягає грошова компенсація за частку у праві спільної сумісної власності на автомобіль з врахуванням її боргу по платежам за такий автомобіль. Розмір такої компенсації становить 26 914,32 грн.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, заяву чи клопотання про перенесення розгляду справи не подавали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник ПАТ “Укрсоцбанк” в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяву чи клопотання про перенесення розгляду справи не подавав, заперечень проти позову до суду не надходило.
Суд, дослідивши докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, прийшов до висновку про розгляд справи без участі сторін з постановленням заочного рішення по справі.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. ст.10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Як слідує з ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що сторони з 14 травня 2004 року до 01 березня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого придбали автомобіль марки Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ, номер кузова НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Стаття 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вказаний автомобіль було придбано за кредитні кошти, отримані ОСОБА_2 згідно договору кредиту №434А від 20 грудня 2007 року, укладеного з акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в розмірі 138 733 грн. зі сплатою 12,5 річних строком до 19 грудня 2014 року.
У забезпечення виконання вказаного кредитного договору між відповідачем у банком було укладено договір застави транспортного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім'ї.
Таким чином, дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.
Із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна також враховуються борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Згідно довідки ПАТ “Укрсоцбанк” №10.1-186 від 19 березня 2014 року ОСОБА_2 в період з 15 січня 2008 року по 28 січня 2011 року виплачено на погашення кредиту 134 791 грн., в період з 22 квітня 2011 року по 11 березня 2014 виплачено 11 134,49 грн.
Згідно листа відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 30 квітня 2014 року ОСОБА_2 совою сплачено 73 957,88 грн. примусового стягнення заборгованості за кредитом.
Відповідно до висновку експерта №50129/4 ПС ринкова вартість автомобіля марки Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, з реєстраційним номером ВК0500КМ, станом на момент його огляду 29 січня 2015 року становить 138 921 грн.
Суд, з"ясувавши суму кредиту, яка була погашена після розірвання шлюбу сторонами, та кошти, які були сплачені у перід шлюбу , і які є спільною сумісною власністю подружжя, приходить до висновку, що позивачем необхідно сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності автомобіля "Mitsubishi Lancer ", д.р.н. ВК0500 КМ у сумі 26 914,32 грн..
Відповідно до ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми,хвороба, тощо) самостійного заробітку ( доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до вимог ст.ст. 61,70 СК України об"єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім"ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об"єктом спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З ч. 4 ст. 65 СК України слідує, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім"ї створює обов"язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім"ї.
Таким чином, дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов"язки щодо спільного нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов"язань за кредитом.
Суд враховує, що кредитний договір був укладений в інтересах сім"ї, оскільки сума одержаних ОСОБА_2 за кредитним довором грошових коштів була використана на потреби та в інтересах сім"ї.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтсья на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення.
Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 58, 60, 82, 88, 212-215, 218, 294, 296, 297 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної сумісної власност і - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку у праві спільної сумісної власності автомобіля "Mitsubishi Lancer ", д.р.н. ВК0500 КМ у сумі 26 914,32 грн. та судовий збір у сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Сидорук Є. І.
Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2015 року.
Суддя : Сидорук Є.І.