Справа № 569/890/15-ц
20 квітня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечко С.П.,
при секретарі Терешкович Ю.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1, яку вона фактично прийняла у спадок як спадкоємець за законом.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 2003 року проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана квартира належала її бабусі ОСОБА_4, яка померла 22 лютого 2011 року. Згідно з розпорядженнями міського голови № 143-р від 31.01.2006 року та № 793-р від 18.06.2009 р. була призначена спочатку опікуном, а згодом піклувальником. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишила, однак в силу ст. 1268 ЦК України вважається такою що прийняла спадщину. Відповідач, який є сином покійної ОСОБА_4 та її батьком на спадщину не претендує. Інших спадкоємців після смерті бабусі немає. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона отримала відмову, оскільки на квартиру відсутні правовстановлюючі документи.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь своєї доньки ОСОБА_1 Не заперечує щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що згідно з розпорядженнями міського голови № 143-р від 31.01.2006 року та № 793-р від 18.06.2009 р. ОСОБА_4 була призначена спочатку опікуном, а згодом піклувальником позивача ОСОБА_1
Відповідно до довідки ЖКП «Паркове» від 12.07.2010 року № 732, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_4
22 лютого 2011 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ГЮ № 108096.
Згідно з повідомленням від КП «РМ БТІ» № 227 від 26.03.2015 на квартиру № 14, що знаходиться по вул. С. Бандери, буд. 24 в м. Рівне зареєстровано право власності за ОСОБА_4 на підставі наступних правовстановлюючих документів: на ? частину на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 13 травня 1993 року Фондом державно-комунального майна Рівненської міської Ради народних депутатів; на ? частину на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 19 грудня Другою Рівненською ДНК.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 41/214 від 25.03.2015 року, син померлої ОСОБА_4- ОСОБА_3, 09 грудня 2014 року подав приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 заяву про відмову від спадщини, яка залишилась після смерті його матері на користь його доньки ОСОБА_1
03 березня 2015 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1, оскільки позивачем не були надані правовстановлюючі документи на спадкове майно та дані що підтверджували її родинні стосунки із спадкодавцем ОСОБА_4
Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, в судовому засіданні доведено право власності ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_2, а також встановлені родинні стосунки між спадкодавцем та ОСОБА_1
Спадкоємець ОСОБА_1 дотрималась встановленого законом порядку прийняття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку
Оскільки позивач внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на квартиру за адресою АДРЕСА_2 не може оформити спадщину, належність цього майна померлій ОСОБА_4 підтверджується належними та допустимими доказами, відповідач не заперечує проти позову, а позивач має право на це майно в порядку спадкування за заповітом, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право влансоті на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Ст. Бандери, буд. 24.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Харечко С.П.