ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/286
31.07.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу
№ 14/286
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест"
до
Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
про
стягнення 608790,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
- Князьський О.С.
від відповідача
- Глоба К.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" (надалі -ТОВ "Галнафто-Інвест") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (надалі -ДТГО "Південно-західна залізниця") про стягнення 439703,31 грн. основного боргу, 97144,30 грн. пені, 59799,65 грн. інфляційних нарахувань, 12143 грн. відсотків річних.
В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "Галнафто-Інвест" посилається на неналежне виконання ДТГО "Південно-західна залізниця" договору поставки № ПЗ/НХ-081632 від 29.05.2008 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Галнафто-Інвест" (постачальник) та ДТГО "Південно-західна залізниця" (покупець) уклали договір поставки № ПЗ/НХ-081632 від 29.05.2008 р. (надалі -договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар (портландцемент марки ПЦП-А/Ш-400 2008 року випуску) в кількості 1500 тн., а покупець прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 5.1. договору товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 15 днів від дня отримання постачальником заявки покупця.
Товар постачається транспортом постачальника за рахунок покупця та на склад покупця на умовах FCA, у відповідності до офіційних правил тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (п. 5.3. договору).
На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1154602,38 грн., що підтверджується накладними та квитанціями про приймання вантажу (в матеріалах справи).
Відповідач оплатив товар частково, заборгувавши позивачу 439703,31 грн.
Згідно з п. 7.2. договору покупець повинен розрахуватися з постачальником протягом 5 банківських днів з дня отримання товару.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
В матеріалах справи знаходиться підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 01.12.2009 р., відповідно до якого відповідач погодився із заборгованістю у сумі 439703,31 грн.
Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 439703,31 грн. за договором поставки № ПЗ/НХ-081632 від 29.05.2008 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.
Крім того, позивач просить стягнути 97144,30 грн. пені, 59799,65 грн. інфляційних нарахувань, 12143 грн. відсотків річних.
Відповідно до п. 12.2. договору у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню у сумі 53341,06 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за розрахунком суду задоволенню підлягають 12143 грн. відсотків річних, 41771,81 грн. інфляційних нарахувань.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" (79008, м. Львів, пр-т. Свободи, 26, код 31441730) з будь -якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 439703,31 грн. основного боргу, 53341,06 грн. пені, 12143 грн. відсотків річних, 41771,81 грн. інфляційних нарахувань, 5469,70 грн. державного мита, 283,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
М.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 03.08.2009 р.