ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/276
03.08.09
За позовом В.о. прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах
держави в особі Управління комунального майна району виконавчого
органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м.
Києві державної адміністрації)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний квас»
Про стягнення 185 940,63 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури Гулійчук С.В. -посвідчення № 153 від 08.08.2008р.
Від позивача Саушкіна О.В. -по дов. № 6-Ум від 08.01.2009р.
Від відповідача не з'явився
У засіданні брали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги В.о. прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний квас»185 940,63 грн. боргу по орендній платі за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору оренди № 11103 від 27.08.2007р.
Відповідач в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.07.2009р.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.06.2009р. (м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача 1 та його відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні 03.08.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
27.08.2007р. між Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Столичний квас»(Орендар) було укладено договір № 11103 оренди нежитлового будинку (приміщення) (далі -Договір).
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 731 від 10.08.2007р. передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Північна, 46 для багато профільного використання, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.12.2007р.
Згідно п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 286,30 кв. м.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 27.08.2007р. до 25.08.2010р.
Спір виник внаслідок того, що В.о. прокурора Оболонського району міста Києва вважає, що відповідач не виконав основного обов'язку Орендаря щодо внесення орендної плати по Договору у період з 07.12.2007р. по 30.06.2009р. внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 185 940,63 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі чинної Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Оболонського району міста Києва, затвердженої рішенням Оболонської районної у місті Києві ради в розмірі конкурсної пропозиції та на дату підписання Договору становить 21 415,24 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору додатково до орендної плати нараховується ПДВ у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Пунктами 3.4., 3.5. Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві або дата примусового виселення. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.
Згідно з п. 4.2. Договору Орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків у частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з 07.12.2007р. по 30.06.2009р., що становить 185 940,63 грн.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.
З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 185 940,63 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний квас» (м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е, код ЄДРПОУ 32911238) на користь Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (м. Київ, вул. Тимошенка, 16, код ЄДРПОУ 26064061) 185 940 (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 63 коп. основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний квас» (м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е, код ЄДРПОУ 32911238) в доход Державного бюджету України 1 859 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп. державного мита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний квас» (м. Київ, вул. Саксаганського, 44-Е, код ЄДРПОУ 32911238) 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».
Суддя
Трофименко Т.Ю.