№ 6-а/546/2/15
546/779/14-а
24 квітня 2015 року с-ще Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області:
у складі головуючого судді - Беркути Л.Г.,
при секретарі - Захарченко Л.Я.
розглянувши у письмовому провадженні в селищі Решетилівка подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -
26 березня 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, в якому просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-а/546/43/14 від 22 січня 2015 року, а саме стягнути з управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області на користь ОСОБА_2 в сумі 1534,37 грн.
Позивач по виконавчому провадженню ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась без поважних причин, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином про що свідчить поштове повідомлення / а.с. 98/
В судове засідання державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.78/.
Представник Пенсійного фонду України в Решетилівському районі в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.99/ та заперечення на подання у якому просить у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що у заяві державного виконавця не зазначені обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, заявлені вимоги фактично призводять до зміни рішення Решетилівського районного суду Полтавської області за позовом ОСОБА_2 на вирішення вимог, які не були предметом судового розгляду, а також посилається на Рішення Конституційного суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, яким встановлено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, вважає, що стягнення коштів з органу державної влади не є предметом правового регулювання адміністративно-правових норм /а.с.100-101/.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року у справі № 546/779/14-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області провести ОСОБА_2 з 01 січня 2014 року нарахування та виплату відповідно до статей 50, ч. ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням попередніх виплат, та до змін в законодавстві. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року по справі в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 скасовано, В цій частині постановлено нову постанову, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області подати звіт до суду першої інстанцій про виконання судового рішення на протязі одного місяця з дня набрання законної сили постанови суду. В іншій частині постанову залишено без змін.
22 січня 2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 23 вересня 2014 року /а.с.80/.
З Постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2015 року ВП № 46291638 вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а/546/43/14, виданого 22 січня 2015 року /а.с.83-84/.
14 лютого 2015 року Державним виконавцем до Головного управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області направлено вимогу про добровільне виконання постанови суду /а.с.85/.
Згідно з листом Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області від 19 лютого 2015 року № 474 гр. ОСОБА_2 проведено перерахунок основної та додаткової пенсії, сума доплати становить 1534 гривні 37 копійок /а.с.91/.
Суд зазначає, що приписи ст. 263 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Разом з цим в ході розгляду заяви, державним виконавцем не надано достатніх доказів неможливості або утруднення виконання рішення суду. Посилання заявника на ту обставину, що відсутні кошти передбачені відповідними бюджетними асигнуваннями на виконання рішення суду жодним чином не підтверджено, виписки з відповідних рахунків не надано.
Порядок виконання судових рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії регламентовано ст.75-79 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно зі ст.75 цього закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав. Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Однак, виконавцем в обґрунтування подання не надано доказів накладення штрафу на посадових осіб боржника, вручення виконуваного рішення, направлення повідомлення до правоохоронних органів, складання акту про доведення до відома боржника резолютивної частини такого рішення.
В силу ст.263 КАС України, зміна способу та порядку виконання судового рішення є в винятковою мірою, отже виконавцем не доведено, що ним вчинено всі передбачені законом дії для виконання рішення, не обґрунтовано, що зміна способу та порядку виконання - єдино можливий та необхідний засіб вчинення виконавчих дій.
Як вбачається з інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13/12, під час розгляду питання про повноваження суду при вирішенні таких справ необхідно враховувати позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Це правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Порядком виконання рішення слід розуміти визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. (Ухвала Верховного суду України від 19 березня 2008 року).
Тобто, за своєю правовою сутті, застосовуючи положення ст.263 КАС України, суд може лише змінити черговість вчинення виконавчих дій, при цьому не змінюючи суті резолютивної частини рішення.
У своєму поданні державний виконавець фактично ставить питання про зміну резолютивної частини судового рішення, що на даній стадії процесу є неприпустимим, суперечить вимогам ст.137 КАС України.
За таких обставин, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.6, 41, 105, 137, 162, 263 КАС України, суд -
Відмовити державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Решетилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Головуючий :