вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
23.07.09Справа №2а-7839/09/11/0170
о 14 годині 37 хвилин
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю представників:
від позивача - Анісова А.М., довіреність №150 від 03.11.2008р.,
від відповідача - Буслаєва Т.П., довіреність від 01.07.2009р. №03-15/7486,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська"
до Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції в АР Крим
про скасування постанов,
Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції в АР Крим про скасування постанов про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до абз.7 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів зазначено окремий рахунок, з якого повинно бути їх стягнуто, то у випадку відсутності грошових коштів на зазначеному рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. У виконавчих документах, на підставі яких було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на грошові кошти боржника зазначено конкретні розрахункові рахунки, з яких державний виконавець повинен стягувати кошти. В порушення вищезазначеної норми оскаржуваними постановами накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на інших розрахункових рахунках позивача.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що у державній виконавчій службі на виконанні знаходяться 24 виконавчі документи про стягнення з позивача грошових коштів у загальній сумі 1357971,04грн. Зазначені виконавчі документи були об'єднані в зведене виконавче провадження. Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в першу чергу звертає стягнення на грошові кошти, які є на рахунках в установах банків та інший кредитних установах. Посилання позивача на абз.7 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованим, оскільки жоден виконавчий документ, якій знаходиться на виконанні не містить окремого рахунку, з якого державний виконавець зобов'язаний стягувати кошти. Розрахункові рахунки позивача, які зазначено у виконавчих документах, вказано як реквізити, відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу(боржнику за виконавчим провадженням) та знаходяться у Філії ВАТ КБ «Надра» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито два розрахункових рахунки №260000050120001 та №26009005012002(а.с.5).
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу та знаходяться у СФ ТОВ «Укрпромбанк» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито один розрахунковий рахунок №2600701300571(а.с.6).
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу та знаходяться у КФ ВАТ «Інпромбанк» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито шість розрахункових рахунків №260070635509, 260060535509, 260050435509, 260040335509, 260030235509, 260020125509(а.с.7).
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу та знаходяться у КФ ВАТ «ВТБ Банк» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито один розрахунковий рахунок №2600301479194(а.с.8).
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу та знаходяться у КРД ОАО РБ «Аваль» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито два розрахункових рахунки №2600013305, 2600616543(а.с.9).
Постановою в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Ємірової А.П. від 09.06.2009р. накладено арешт на грошові кошти, які належать позивачу та знаходяться у КР ВАТ «Ощадбанк» та заборонено списання коштів за розпорядженням власника до накопичення суми в розмірі 509432,01грн. Відповідно до мотивувальної частини цієї постанови відповідно до довідки Державної податкової інспекції у боржника в зазначеному банку відкрито один розрахунковий рахунок №26000301301043(а.с.10).
Зазначені постанови прийняті у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих документів: наказів Господарського суду АР Крим №2-30\5548 від 07.04.2006р.; №2-7/6653 від 05.06.07р.; №2-27/6380 від 23.10.2008р.; №2-27/16586 від 18.09.2008р., №2-13/5206 від 28.03.2008р.; виконавчих листів, які видано Окружним адміністративним судом АР Крим №2-а-1604 від 29.10.2008р.; 2-а-1386 від 23.09.08р.; виконавчі листи, які було видано Білогірським районним судом АР Крим №2-639 від 15.09.2008р.; №2-638 від 15.09.2008р.; №2-644 від 24.10.08р.; №2-642 від 10.03.2009р. про стягнення з боржника на користь стягувачів (УПФУ, ВАТ Крименерго, держбюджет) суми в розмірі 509432,01грн.
Постановою про об'єднання виконавчих проваджень від 11.05.2006р. об'єднані виконавчі провадження №4774 та №4757 у зведене виконавче провадження №4757(а.с.56).
Позивачем надано суду копії наступних рішень судів про стягнення з позивача грошових коштів, які є на виконанні у відповідача, та в яких на думку позивача зазначено рахунки, на які державний виконавець мав право накладати арешт та стягувати грошові кошти:
- рішення Господарського суду АР Крим від 07.04.2006р. №2-30/5548-2006, відповідно до якого з позивача стягнено на користь ВАТ «Крименерго» заборгованість у загальній сумі 737441,38грн.(а.с.11-12);
- постанова Господарського суду Ар Крим від 19.09.2008р. у справі №2-27/6380-2008А, відповідно до якої з позивача стягнуто 105857,01грн. заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим(а.с.13-14);
- постанова Господарського суду АР Крим від 21.08.2008р. у справі №2-27/16586-2006А, відповідно до якої з позивача стягнуто 20906,95грн. на користь місцевого бюджету та 125987,70грн. на користь державного бюджету(а.с.15-19);
- постанова Господарського суду АР Крим від 05.07.2007р. у справі №2-13\5206-2007А, відповідно до якої з позивача стягнуто на користь Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим заборгованість у сумі 84514,90грн (а.с.20-23);
- постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.08р. у справі №2а-1604/08, відповідно до якої з позивача на користь УПФУ в Білогірському районі АР Крим стягнуто 54149,46грн. заборгованості(а.с.23-24);
- постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.2008р. у справі 2-а-1386/08, відповідно до якої з позивача на користь УПФУ в Білогірському районі АР Крим стягнуто 49421,67грн. заборгованості(а.с.25-26).
Як вбачається із постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2006р.(а.с.63), від 16.12.2008р.(а.с.42), від 21.10.2008р.(а.с.37), від 25.04.2008р.(а.с.36), від 16.12.2008р.(а.с.43), від 27.10.2008р.(а.с.39) відповідачем було відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, виданих на виконання вищезазначених рішень суду.
Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що загальна сума заборгованості позивача перед стягувачами у зведеному виконавчому провадженні складає 1357971,04грн. Представник позивача у судовому засіданні підтвердив цей факт. При цьому представник позивача зазначив про відсутність коштів для погашення заборгованості.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України орган и державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження»(надалі Закон).
Згідно зі ст. 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, всі спори щодо скарг учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій на рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні виконавчих документів, розглядаються адміністративними судами, крім тих, для яких встановлено інший порядок судового оскарження.
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.5 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 ст. 30 Закону встановлено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Як вбачається із матеріалів справи боржник (позивач у справі) у добровільному порядку не виконав рішення, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, у встановлені Законом строки, а відтак відповідач почав примусове виконання зазначених рішень.
Згідно п.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до ч.2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Частиною 1 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.
Відповідно до ч.7 ст.50 Закону якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Посилання позивача на вищезазначену норму Закону як на підставу скасування постанов відповідача є необґрунтованим з наступних підстав.
Пунктом 3) ч.1 ст.19 Закону встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
У вищезазначених рішення суду визначено спосіб їх виконання, а саме стягнення з відповідача грошових коштів. Конкретних розрахункових рахунків відповідача, з яких повинно бути здійснено стягнення, у рішеннях суду не зазначено. Банківські реквізити, які зазначено в резолютивних частинах рішень суду, є відомостями які ідентифікують боржника та можуть сприяти примусовому виконанню судового рішення.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені принципи одночасно є критеріями правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувані постанови відповідача прийняті відповідно до вищезазначених критеріїв, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 23 липня 2009 року.
У повному обсязі постанова виготовлена 27 липня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158, 159,160, 163 КАС України
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Москаленко С.А.