79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.07.09 Справа№ 26/160
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська Яворівського району Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства „ВОКС-ЛВ”, с. Утішків Буського району Львівської області
про: стягнення 147 538,33 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача Луньо Б.М. -юрисконсульт (довіреність № 09/14/01 від 14.01.2009 р.)
від відповідача не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська Яворівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства „ВОКС-ЛВ”, с. Утішків Буського району Львівської області про стягнення 147 538,33 грн.
Ухвалою суду від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2009 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.07.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 14806 від 21.07.2009 р.) про відкладення розгляду справи для надання можливості самостійного врегулювання спору між сторонами.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється так як представник позивача заперечив проти можливості позасудового врегулювання спору, а також у матеріалах справи достатньо доказів для повного та об'єктивного вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
06.02.2007 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 06/02/01 (далі по тексту -договір).
На виконання умов договору відповідачем протягом жовтень-листопад 2008 р. отримано від позивача товар, а саме: концентрати виробництва „PROVIMI Rolimpex S.A” на загальну суму 1 369 921,59 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2.1. договору оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок продавця (позивача) за один день до поставки товару замовленого згідно даного договору, або в день отримання товару за умови представлення покупцем (відповідачем) банківських документів, які підтверджують здійснення платежу. Пунктами 3.2., 3.3. договору сторони допускають виконання закупівлі товару на так званих умовах відтермінованої оплати, однак тривалість відтер мінованої оплати не повинна перевищувати 30 календарних днів та суми в 130 000,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували оплату відповідачем вартості отриманого товару на загальну суму 1 114 004,83 грн.
Крім того, вказані обставини встановлені також рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2009 р. у справі № 3/275.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 125 354,94 грн. та три проценти річних в розмірі 22 183,39 грн. відповідно до поданого позивачем розрахунку стягуваних сум, що знаходиться в матеріалах справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 625 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „ВОКС-ЛВ”, с. Утішків, вул. Буська, 1, Буський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 20770316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 32730400) 125 354 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 22 183 грн. 39 коп. -3% річних, 1 475 грн. 38 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя