79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.08.09 Справа№ 3/146
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ „Атлантіс”, м. Львів
До відповідача: ДП ТзОВ „УРС”Єврогурт”, м. Львів
Про стягнення 17 244,24 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Павліх В.І. -представник
від відповідача: не з'явився
Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ „Атлантіс” до ДП ТзОВ „УРС”Єврогурт” про стягнення 17 244,24 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому завданні 13.08.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
05.01.2009 року між ТзОВ „Атлантіс” (Постачальник) та ДП ТзОВ „УРС”Єврогурт” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №791.
На виконання умов договору 25.12.2008 року, 31.12.2008 року, 31.01.2009 року та 30.01.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21 986,88 грн. за який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.
Позивачем відповідачу 27.03.2009 року була направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 15 693,81 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем відсотки річних в сумі 213,85 грн. Крім цього, відповідно до п.п.6.6 Договору №791 позивачем нарахована пеня в розмірі 1 336,58 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №791 відповідач 25.12.2008 року, 31.12.2008 року та 31.01.2009 року отримав від позивача товар на загальну суму 21 986,88 грн., що підтверджується накладними № 115623453, №1156238541 та №1156252436.
Відповідно п. 6.2 Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Постачальником товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передання товару Покупцю шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника..
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 15 693,81 грн., що підтверджується актом звірки - розрахунків від 30.04.2009 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 213,85 грн. підлягають до сплати.
Пунктом 8.3 Договору №791 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 1 336,58 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 172,44 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС ”Єврогурт” (79000, м. Львів, вул. Каховська, 34, ідентифікаційний код 20826400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” (79000, м. Львів, вул. Зелена, 147, код ЗКПО 30012937) -15 693,81 грн. -основного боргу, 1 336,58 грн. -пені, 213,85 грн. -три відсотки річних, 102,00 грн. -державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС ”Єврогурт” (79000, м. Львів, вул. Каховська, 34, ідентифікаційний код 20826400) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) -70,44 грн. -державного мита.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.08.2009 року.
Суддя