донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.08.2009 р. справа №23/75пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Волкова Р.В.
суддів
Запорощенка М.Д. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
Канана Г.О., довіреність б/н від 05.01.2009р.,
від відповідача:
Петрова Я.М., довіреність б/н від 23.06.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
державного підприємства "Дослідне господарство "Донецьке"" Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.М. Соколовського" Української академії аграрних наук, м. Дзержинськ с. Суха Балка Донецької області
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
09.06.2009 року
по справі
№23/75пд (Забарющий М.І.)
за позовом
державного підприємства "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центра "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. А.Н.Соколовського" Української академії аграрних наук", м. Дзержинськ с. Суха Балка Донецької області
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Йорк агро-інвест" с.Новгородське Донецької області
про
розірвання договору № 07/10 від 06.10.2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 23/75пд від 09.06.2009р. відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства ”Дослідне господарство ”Донецьке” Національного наукового центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук м. Дзержинськ (далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю ”Нью-Йорк агро-інвест” с. Новгородське (далі -відповідач) про розірвання договору № 07/10 від 06.10.2008р.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач по справі звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування своїх вимог посилається на зміну керівництва, економічну невигідність умов договору, Акт обстеження полів, затверджений начальником Ясинуватського управління агропромислового розвитку Стецьковим В.П.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим, а вимоги викладені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню
Відповідно до положень ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
06.10.2008р. між позивачем, Державним підприємством ”Дослідне господарство ”Донецьке” Національного наукового центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук м. Дзержинськ та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю ”Нью-Йорк агро-інвест” с. Новгородське підписано договір підряду за № 07/10 від (далі -Договір), згідно п.1.1 умов якого підрядник (позивач) взяв на себе обов'язок виконати роботу з вирощування та збирання озимої пшениці з передачею її у об'ємі 700т замовнику (відповідачу), а замовник - прийняти і оплатити виконану роботу.
Пунктом 1.2 Договору сторони погодили види робіт, їх обсяги і вартість, необхідні для виконання умов договору, які визначаються підрядником, погоджуються з замовником та зазначаються у додатку № 1 ”Твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці”, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору замовник може надавати підряднику необхідні для вирощування культури матеріальні ресурси; кількість і вартість таких ресурсів погоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору; за результатами робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання отриманих матеріалів і повернути їх залишок
Згідно п.1.5 Договору озима пшениця, яка буде вирощена, є власністю замовника в обсязі, зазначеному в п.1.1. договору.
У разі перевищення твердого кошторису з вирощування озимої пшениці всі пов'язані з цим витрати несе підрядник (п.1.6 договору );
Умовами Договору також визначено :
- на виконання робіт, передбачених договором, складається кошторис - додаток № 1 ”Твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці” до договору; кошторисна вартість робіт за даним договором складає 281 400 грн.; вартість робіт повинна зменшуватись на вартість наданих замовником ресурсів, згідно п.1.3. договору (п.2.1. договору);
- у разі необхідності перевищити твердий кошторис підрядник зобов'язаний письмово повідомити про це замовника протягом 5 календарних днів... (п.2.2. договору);
- сторони домовились, що повна вартість винагороди підрядника дорівнює 12,5% від початкової кошторисної вартості робіт, що складає 35 175 грн. (п.2.3. договору);
- замовник на будь-який стадії виконання робіт має право перевіряти якість їх виконання і здійснювати контроль за збереженням озимої пшениці... (п.3.2. договору);
- підтвердженням отримання від замовника матеріалів, передбачених п.1.3. договору, є підпис представника підрядника у товарній накладній в графі ”прийняв”; витрати отриманих матеріалів підрядник зобов'язаний підтвердити відповідним звітом... (п.3.4. договору);
- підрядник має право вимагати від замовника своєчасного надання матеріальних ресурсів, якщо виділення їх передбачено договором (п.4.2. договору);
- замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі надавати матеріальні ресурси (п.4.3. договору);
Договір, відповідно до п.7.5 набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє по 30.08.2009р.
Позивач, державне підприємство ”Дослідне господарство ”Донецьке” Національного наукового центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук” в позові просить суд розірвати договір № 07/10 від 06.10.2008р., укладений між сторонами.
Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до вимог ст..33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування господарським процесуальним кодексом покладено на сторони.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на :
- входження підприємства до мережі Української академії аграрних наук та безпосереднє підпорядкування Національному науковому центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”;
- зміну керівництва ДП ”Дослідне господарство ”Донцьке”;
- вказівку контрольно-ревізійного управління Донецької області про те, що договори, укладені з відповідачем, є удаваними правочинами;
- відсутність істотних умов в тексті договору № 07/10 від 06.10.2008р., укладеного сторонами - не встановлений предмет договору, не вказано розрахунку майбутньої врожайності з одного гектару землі, кошторис зафіксований та зроблений лише на 700т, відсутня ціна договору;
- перевищення відповідачем твердого кошторису;
- збільшення відповідачем витрат з фактичної вартості майбутнього врожаю;
- неукладення між сторонами в процесі вирощування культури жодної додаткової угоди;
- поставку відповідачем 81,01т фуражної пшениці в якості посівного матеріалу, що не відповідає діючому законодавству;
- не закріплення у тексті договору права підрядника, гарантованого ст.848 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на односторонню відмову від договору;
- лист Ясинуватської районної державної насіннєвої інспекції, де зазначено, що фуражна пшениця не може бути використана як посівний матеріал;
- неможливість отримання врожайності 24 центнера з гектара завдяки діям відповідача;
- недотримання строків висіву пшениці у зв'язку з несвоєчасним наданням відповідачем посівного матеріалу;
- економічну невигідність для нього даного договору;
- відсутність у договорі умов, передбачених ч.3 ст.843 ЦК України;
- завищення та необґрунтованість штрафних санкцій, встановлених договором;
- незадовільний стан посівів;
- ст.ст. 651, 653 ЦК України.
Крім того, позивач також посилається на лист № 52 від 06.10.2009р., в якому він просив відповідача надати матеріальні цінності для виконання договору; ненадання останнім матеріальних цінностей, необхідних для виконання зобов'язань за Договором; твердження представника відповідача про незнання технології вирощування озимої пшениці сумнівні.
Підставою для розірвання Договору, за ствердженням позивача, є невиконання відповідачем його умов та ст.ст. 651, 851, 854 ЦК України, суттєва зміна економічної ситуації, що перешкоджає виконанню зобов'язань та незадовільний фактичний стан озимої пшениці.
Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Одним із аргументів позивача є відсутність у Договорі предмету спору. Разом з тим, в п.1.1 Договору визначено обов'язок підрядника виростити, зібрати 700т озимої пшениці та передати її замовнику, що відповідає вимогам ч.2 ст. 837 ЦК України.
Матеріали справи містять підписаний обома сторонами твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці до договору № 07/10 на 700 тон.
При цьому, позивач не довів суду якими нормами заборонено складення такого кошторису та яким чином даний коштирис може вплинути на укладення чи не укладення Договору, оскільки, навіть його відсутність чи недійсність в силу ч.2 ст.843 ЦК України не впливає на укладення чи не укладення договору підряду, а визнання твердого кошторису недійним не є предметом спору.
До додані до матеріалів справи позов та пояснення позивача свідчать про те, що останній вважає спірний Договір укладеним, тобто таким, що містить всі істотні умови, притаманні для даного виду договору.
Місцевий господарський суд також обгрунтовано дійшов висновку про те, що договір № 07/10 є укладеним (ч.2 ст.180, ч.8 ст.181 ГК України).
Посилання позивача на передачу відповідачем фуражної пшениці в якості посівного матеріалу не підтверджено позивачем належними доказами. Як вірно зазначено в рішенні суду Єдиним документом, з якого вбачається передача позивачу відповідачем пшениці є акт звірки взаємних розрахунків з виконання договору № 07/10.Разом з тим, позивач у запереченні проти відзиву та у бухгалтерській довідці № 198 від 19.05.2009р. фактично спростував факт отримання пшениці.
Так, матеріали справи містять Лист позивача № 52 від 06.10.2008р. надісланий на адресу відповідача з вимогою поставки 100т пшениці фуражної, необхідної для виконання умов договору № 07/10.
Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що ним була висіяна саме та пшениця, яку він отримав від відповідача.
Крім того, як вірно зазначив у рішенні суд першої інстанції, позивачем не надано доказів того, що пшениця, засіяна позивачем восени 2008 р. на виконання умов договору № 07/10, не відповідала вимогам, які ставляться до посівного матеріалу; саме позивач перед тим, як засівати насіння пшениці повинен був визначитись у придатності її для посіву.
Не надано також доказів на підтвердження стану озимої пшениці у 2009р. та причин, які вплинути на такий стан.
Посилання позивача на невиконання відповідачем умов договору № 07/10 в частині надання матеріальних ресурсів не є обгрунтованим, оскільки акт звірки взаємних розрахунків від 13.11.2008р. містить перелік майна, переданого для виконання цього договору.
Доказів того, що позивач вимагав від відповідача передачі конкретних матеріальних цінностей матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до п.1.3. Договору передача цінностей є правом відповідача, а не його обов'язком.
Як слідує з доданого до матеріалів справи позову, підставою для розірвання Договору є ст. 651 Цивільного кодексу України (а.с. 5).
Розірвання договору на підставі зазначеної норми має місце за умови порушення зобов'язання другою стороною.
Враховуючи те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов Договору № 07/10, вимоги про його розірвання на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.
Посилання позивача в якості доказів для розірвання договору на істотну зміну обставин, визначених в ст. 652 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
Позивач наданим йому правом не скористався, із заявою про зміну підстав позову до суду не звертався.
Відповідно до ст. 34 Господарський суд Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Посилання заявника скарги на зміну керівництва, проведення перевірки прокуратурою, тяжке фінансове становище та ін. Судовою колегією до уваги не приймаються та не є підставою для скасування судового рішення. Викладені скаржником доводи не підтверджують невиконання відповідачем зобов'язань за договором та не спростовують висновки суду щодо відсутності таких доказів та підстав для розірвання Договору згідно вимог ст. 651 Цивільного кодексу України.
Як зазначалось вище, інші підстави, які стосуються вимог ст. 652 Цивільного кодексу України позивачем в суді першої інстанції не заявлялись.
Відповідно до ч.2 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 614, 651, 837, 839, 840, 843, 844 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "Донецьке"" Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.М. Соколовського" Української академії аграрних наук, м. Дзержинськ с. Суха Балка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. по справі № 23/75пд, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009р. по справі № 23/75пд, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Головуючий Р.В. Волков
Судді: М.Д. Запорощенко
Г.Я. Старовойтова
Надруковано: 4 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС