донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.08.2009 р. справа №2/295
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
Валуйський Ю.Я. - голова правління,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
22.04.2009 року
по справі
№2/295 (Мартюхіна Н.О.)
за позовом
Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області
до
Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області
про
стягнення заборгованості у сумі 24753 грн. 49 коп.
У 2008 році Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 24753 грн. 49 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.09 р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області до Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 24753 грн. 49 коп. були задоволені частково. Провадження у справі стосовно стягнення заборгованості в розмірі 2640 грн. 04 коп. припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв»язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 16475 грн. 96 коп. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16475 грн. 96 коп. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.04.09 р. скасувати в зазначеній частині.
Від позивача, Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що умовами договору не передбачено зобов»язань сторін щоденно здійснювати вимір температури гарячої води та перевіряти тепло лічильника. Також не визначено обов»язку теплопостачальної організації приймати однобічно складені акти споживача та враховувати їх при обчисленні. Позивач також наполягає, що у відповідності до п. 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 р. № 630», споживач має право на: зменшення плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях квартири) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утоплення місць загального користування будинку. Однак, ОСББ «Альфа Луч»доказів невідповідності температури повітря у квартирах мешканців будинку не надано. Стверджує, що позивач, як «Енергопостачальна організація», виконав належним чином умови договору, а відповідач в свою чергу не виконав зобов»язань, передбачених п. 4.1 договору (не провів перерахування коштів, стягнутих з мешканців будинку).
Листом від 30.07.09 р. Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області повідомило суд апеляційної інстанції, що не заперечує проти розгляду справи без участі представника позивача, який знаходиться у плановій відпустці.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 2/295, та наданих представником відповідача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Між ККП “Маріупольтепломережа”, м. Маріуполь (Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом “Орджонікідзевський - 148” (Споживач) правонаступником якого є позивач, 01.10.05 р. було укладено договір № 56 на відпуск теплової енергії для житлового фонду.
Згідно п. 6.1. договору, цей договір укладається строком на три роки, та вступає в законну силу після його прийняття та підписання обома сторонами, а в частині взаєморозрахунків до повного їх закінчення.
Пунктом 6.2. договору зазначено, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Альфа Луч” було створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 74 по Комсомольскому бульвару в м. Маріуполі шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу „Орджонікідзевський - 148” (правонаступником якого є відповідач), у зв»язку з чим 14.09.07 р. позивачем на адресу відповідача було направлено проект договору № 56 від 01.10.07 р. на відпуск теплової енергії, який відповідач підписав з потоколом розбіжностей. Позивач цей протокол розбіжностей до договору № 56 від 01.10.07р. на відпуск теплової енергії з протоколом погодження розбіжностей підписав та супровідним листом № 3539/04 від 05.11.07 р. направив відповідачу, який 12.11.07 р. отримав його.
У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
З матеріалів справи вбачається, що позивач прострочив строк передачи неврегульованих розбіжностей за договором на вирішення суду, у зв'язку з чим та згідно ст. 181 Господарського кодексу України, договір № 56 від 01.10.07р. на відпуск теплової енергії є таким, що укладений із протоколом розбіжностей за редакцією відповідача.
Предмет договору № 56 від 01.10.07р. охоплює предмет договору № 56 від 01.10.05 р., а отже припиняє дію попереднього договору. Предмет договору про відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.07р. є тотожнім з предметом договору про відпуск теплової енергії № 56 від 01.10.05 р. Отже, між сторонами діяли два договори, а саме: у період з 07.09.07р. до 01.10.07р. діяв договір про відпуск теплової енергії від 01.10.05р. (який припинив свою дію 01.10.07р.) та у спірний період виникнення заборгованості з 01.10.07р. до 21.10.08р. діяв договір на постачання теплової енергії № 56 від 01.10.2007р., за якими відповідач належним чином не здійснював оплату за отриману теплову енергію.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 24753 грн. 49 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника відповідача, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов»язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно норми ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлений особливий порядок перевірки та контролю споживача за одержанням своєчасних та відповідної якості житлово-комунальних послуг та оформлення претензій та вимог до виконавців та виробників таких послуг. Так, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця та скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.
Отже, належною підставою та документальним підтверджуючим доказом для здійснення перерахунку за спожиті комунальні послуги є акт-претензія, який складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами, у зв»язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані відповідачем щоденні акти замірів за спірний період не є підставою для перерахунку за спожиту теплову енергію та гарячу воду, оскільки відповідачем не дотримано порядку, що відповідає закону та умовам договору.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані відповідачем щоденні акти замірів неякісної поставки теплоносія, складені ним в односторонньому порядку, не є належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, факту надання позивачем неякісних послуг відповідачу. Крім того, відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів звернення до суду про встановлення таких обставин.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату наданих позивачем послуг лише в розмірі 110764 грн. 25 коп., з яких 2640 грн. 04 коп. -після порушення провадження у справі.
Отже, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2640 грн. 04 коп. місцевим господарським судом правомірно припинено на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процессуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази існування заборгованості та порушення відповідачем його договірних зобов'язань, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги обґрунтованим та доведеними належним чином, у зв»язку з чим з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 16475 грн. 96 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 2/295 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об»єднання багатоквартирного будинку «Альфа Луч», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 2/295 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2009 року у справі № 2/295 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.