04.08.2009 року Справа № 16/103-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороз В.Ф. (доповідач),
суддів: Логвиненко А.О., Швець В.В.
при секретарі: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „РІКО ПЛЮС” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09 р. у справі № 16/103-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стема", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю „РІКО ПЛЮС”, с. Вільне, Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення 6 590 грн. 61 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09 р. у даній справі (суддя Загинайко Т.В.) задоволено позов про стягнення 6 590 грн. 61 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати у повному обсязі за договором суборенди, укладеним між сторонами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РІКО ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕМА” суму 3251,80 грн., а в решті позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з'ясував обставини справи та не врахував недоведеність визначеного позивачем строку припинення договірних відносин між сторонами, що має значення для розрахунку суми заборгованості і необґрунтовано визнав його встановленим. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи. Фактично договір припинив свою дію в односторонньому порядку з 30.09.08 р., а не з 20.10.08 р., як стверджує позивач, що підтверджується відсутністю передбаченого п.12.2 договору письмового рішення про розірвання договору за спільною згодою.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Дніпропетровської області залити без змін, вказує на його обґрунтованість та законність.
По справі оголошувалась перерва до 04.08.09 р.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно укладеного між сторонами договору суборенди №58-08 від 01.07.2008 р., позивачем передано в суборенду відповідачу строком до 31.12.2008 р. окремо розташовану будівлю загальною площею 345 кв.м. по вул.. Орджонікідзе, 67 в, у Кривому Розі з щомісячною до 10 числа кожного місяця сплатою орендної плати у розмірі 5175,00 грн. (без ПДВ), що коригується на індекс інфляції за поточний місяць Вартість центрального опалення та спожитої електроенергії не включається до плати за суборенду та оплачується суборендарем самостійно на підставі рахунку, який надається орендарем у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендар щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним надає суборендарю відповідні акти виконаних робіт та наданих послуг (п. 5.2. договору).
01.07.2008 р. у відповідності до п.3.2. договору між сторонами складено акт приймання-передачі про фактичну передачу в суборенду приміщення.
Відповідно до п. 4.4. договору суборендар має право відмовитись від договору, попередивши орендаря письмово в термін не пізніше ніж за 20 днів, при цьому сплачена орендна плата за поточний місяць суборендареві не повертається.
Відповідно до п. 8.3 та п. 8.4. договору при поверненні об'єкта, що суборендується, складається акт здачі-приймання та об'єкт суборенди вважається фактично повернутим з моменту підписання цього акту.
Згідно акту здачі прийняття робіт (надання послуг), складеного між сторонами 30.09.2008 р., оренда приміщень за вересень склала 5 175,00 грн., а також витрати на відшкодування електроенергії у розмірі 76,80 грн., загалом 5 251,80 грн.
Згідно листа від 24.09.2008 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання з 30.09.2008 р. договору суборенди. На вказаний лист позивач листом від 03.10. 2008 р. повідомив відповідача про можливість розірвання договору при повідомленні про це орендодавця (позивача) за 20 днів та необхідність складання акту приймання-передачі об'єкту.
Матеріалами справи не підтверджується повернення відповідачем орендованого майна за актом приймання-передачі.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідні положення закріплені у ст.525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.
Оскільки умовами п. 4.4. договору суборенди передбачено право суборендаря відмовитись від договору за умови попередження орендаря (позивача) за 20 днів, а також враховуючи відсутність заперечень з боку останнього щодо припинення орендних правовідносин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача залишку боргу за вересень 2008 р. та жовтень 2008 р. з урахуванням зазначеного двадцятиденного строку, встановленого для попередження, що загалом склало 6 590,61 грн.
Відтак доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування. Рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „РІКО ПЛЮС” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09 р. у справі № 16/103-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.Ф. Мороз
Судді: А.О.Логвиненко
В.В. Швець