донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.08.2009 р. справа №37/65
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
За участю представників сторін
Від позивача
Від відповідача
розглянувши апеляційну скаргу
не з"явився
не з"явився
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
28.05.09 року
у справі
37/65 (суддя Попков Д.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" м.Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта" м.Донецьк
про
стягнення заборгованості в сумі 63 379,73 грн.
У березні 2009 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" м.Донецьк (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Сарепта" м.Донецьк (відповідач) про стягнення 63 379,73 грн., заборгованості за Договором Поставки №189 від 28.11.06 року, з яких 59 733,87 грн. - заборгованість та 3 645,86 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.09 року позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони до судового засідання не з'явились, подали клопотання про відкладення розгляду справи. Судова колегія відмовила в задоволенні клопотання сторін, вважаючи наведену причину неявки не поважною. З урахуванням вимог ст. 69 ГПК України апеляційна скарга підлягає розгляду у відсутності представників сторін, які не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест-Трейд” (Постачальник) та відповідачем укладено договір поставки №189 від 28.11.2006 року (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого відповідачем замовлення, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.
Умовою постачання за даним Договором є замовлення відповідача, зміст якого визначений в Додатку №1 до Договору.
Розділом 2 Договору сторони визначили, що строк поставки товару, кількість, асортимент товару, а також реквізити постачальника та виробника визначаються у вищезазначених замовленнях.
Згідно умов пункту 5.3 зазначеного Договору, ціна на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації (прайс-листів) та може бути змінена винятково по попередньому узгодженню з відповідачем не менш ніж за 15 робочих днів до зміни.
Відповідно до п.6.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест-Трейд” (Постачальник), Відповідачем та Позивачем підписана угода про зміну сторони за Договором №189 від 28.11.06 р., згідно якої Позивач набуває всі права та обв'язки Постачальника за Договором.
Предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 733,87 грн. за поставку в період з 30.08.08 р. по 30.10.08 р. у якості заборгованості за Договором, а також пені за прострочу виконання зобов'язання за Договором на суму 3 645,86 грн.
У підтвердження чого позивач надав накладні: №10997 від 30.10.2008 року, №10865 від 25.10.2008 року, №10691 від 17.10.2008 року, №10531 від 09.10.2008 року, №48945 від 03.10.2008 року, №10171 від 27.09.2008 року, №46071 від 19.09.2008 року, №9543 від 03.09.2008 року, №42257 від 30.08.2008 року, №10994 від 30.10.2008 року, №10692 від 17.10.2008 року, №10530 від 09.10.2008 року, №48910 від 03.10.2008 року, №47349 від 25.09.2008 року, №9727 від 12.09.2008 року, №9579 від 05.09.2008 року, №42514 від 30.08.2008 року.
Відповідач не заперечує проти факту отримання товару за зазначеними накладними, але стверджує про відсутність взаємозв'язку між цими поставками та укладеним Договором, посилаючись на відсутність заявок та специфікацій, як на невід'ємну частину умов Договору.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
За приписами ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відомості про товар (найменування, кількість та його вартість) є істотними умовами та мають бути відображені у Договорі (його додатках). В тексті наданого позивачем договору такі відомості про товар відсутні. Будь-яких Додатків до Договору (специфікацій) з цього приводу не укладалось.
Відповідно до умов Договору, сторони домовились про викладення цих умов в заявках, специфікаціях та остаточно -в накладних. Отже ці документи мають бути оформлені як додатки до Договору та обов'язково містити посилання на цей Договір.
Однак, наявні в матеріалах справи товарні накладні не оформлені як додатки до Договору, не містять посилання на Договір та на замовлення відповідача.
Позивачем не надано доказів наявності замовлень відповідача на спірні партії товару, що оформлені відповідно до умов договору. Наявні розпечатки (а.с. 133-139) такими замовленнями не є. Надані акти звірки взаємних розрахунків також не можуть бути визнані у якості належних доказів поставки спірного товару саме за Договором.
За приписами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту постачання спірного товару на адресу відповідача саме за Договором, факт порушення якого заявлено у якості підстави позову.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України апеляційний суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог. Позивачем протягом розгляду справи в суді першої інстанції предмет або підстави позову не змінювались, тому виходячи із принципу диспозитивності судового процесу, суд позбавлений можливості дослідити правомірність позовних вимог за іншими підставами.
Отже суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості та пені за Договором через недоведеність факту порушення права позивача відповідачем в межах заявлених позовних вимог.
Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують цього висновку суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.05.09 року у справі №37/65 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаютья на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" м.Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.05.09 р. у справі №37/65 -залишити без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС