79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.09 Справа№ 3/119
11.08.2009 р. Справа № 3/119
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: Державне підприємство „Львівський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Львів
До відповідача: Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів
Про стягнення 51 840,32 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Якимішин М.З. - представник
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Державним підприємством „Львівський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою” до Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 51 840,32 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в жодне судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому завданні 11.08.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
08.10.2008 року між Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (Замовник) та Державним підприємством „Львівський науково -дослідний та проектний інститут землеустрою” (Виконавець) було укладено договір №459 про виготовлення технічної документації.
На виконання умов договору позивач виготовив відповідачу технічну документацію по детальному обстеженню ґрунтового покриву земельної ділянки, підготував висновок з якісної характеристики її сільськогосподарських угідь та виготовив робочий проект зняття та перенесення родючого шару ґрунту на загальну суму 47 235,60 грн. за які відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання не виконав.
Позивачем відповідачу 26.02.2009 року була направлена претензія № 233 від 24.02.2009 року про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 47 235,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 4 299,80 грн. та три відсотки річних в сумі 298,94 грн. Крім цього, відповідно до п.п.4.1 Договору №459 позивачем нарахована пеня в розмірі 5,98 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №459позивач виготовив відповідачу технічну документацію по детальному обстеженню ґрунтового покриву земельної ділянки, підготував висновок з якісної характеристики її сільськогосподарських угідь та виготовив робочий проект зняття та перенесення родючого шару ґрунту, знятого із земельної ділянки, по об'єкту „Будівництво стадіону по вул. Стрийській -Кільцевій дорозі у м. Львові” на загальну суму 47 235,60 грн., що підтверджується актом № 1496 здачі-приймання технічної продукції від 08.12.2008 року.
Відповідно п.2.2 Договору №459 оплата за виконану документацію проводиться згідно актів здачі - приймання виконаних робіт.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 47 235,60 грн.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 298,94 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 299,80 грн. підлягають до сплати.
Пунктом п.4.1 Договору №459 передбачено, що при недотриманні зі сторін договірних зобов'язань винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню в розмірі 0,5 відсотків облікової ставки НБУ, що складає та підлягає до стягнення в сумі 5,98 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 518,41 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачовського, 10, ЗКПО 04056049) на користь Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 00702009) -47 235,60 грн. -основного боргу, 4 299,80 грн. - інфляційних втрат, 298,94 грн. -трьох відсотків річних, 5,98 грн. -пені, 518,41 грн. -державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.08.2009 року.
Суддя