ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/231
03.08.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»
Про стягнення 44 732,86 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Гоголь Б.М. по довіреності № 230-2 від 10.06.2009р.
Від відповідача не з'явився
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»44 732,86 грн., як безпідставно отримані кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009р. порушено провадження у справі № 36/231, розгляд справи призначено на 06.07.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.08.2009р.
В судовому засіданні 03.08.2009р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.
Представник відповідача в судове засідання 03.08.2009р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 11.06.2009р. та від 06.07.2009р., не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві. Зазначену ухвалу відповідач отримав 15.06.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 7688290.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
Між Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк»(далі позивач, суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(далі відповідач, орендар) 26.06.2008р. укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 4-1.
За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язався надати позивачу в платне суборендне користування нежитлове приміщення № 279, розташоване на першому поверсі, загальною площею 105,4 кв.м , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажана, 30, для розміщення відділення банку. Орендар використовує приміщення на підставі Договору оренди б/н від 22.10.2007р.
На виконання умов договору за Актом прийому-передачі приміщення від 04.07.2008р., підписаним представниками сторін, відповідач передав обумовлені договором приміщення позивачу.
В п 4.1.1 договору сторони передбачили, що з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення протягом 30-ти днів орендна плата становить 12,00 грн. за 1 кв.м., що складає 1 264,80 грн., з урахуванням ПДВ, за один календарний місяць оренди всього приміщення. Після спливу 30-денного терміну орендна плата, згідно з п. 4.1.2 договору, встановлюється в розмірі 340,00 грн. за 1 кв.м., що складає 35 836,00 грн., з урахуванням ПДВ, за один календарний місяць оренди всього приміщення.
Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується суборендарем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок орендаря в розмірі, що вказаний в п. 4.1.1, п. 4.1.2 договору, не пізніше 10-го числа кожного місяця за поточний місяць на підставі рахунку та за реквізитами, зазначеними в рахунку, що виставляється орендарем не пізніше 5-го числа поточного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання по сплаті орендної плати виконував належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями № 0000003305 від 15.07.2008р., № 0000003306 від 15.07.2008р., № 0000005867 від 13.11.2008р., № 0000004397 від 12.09.2008р., № 92633441 від 25.11.2008р., № 93127800 від 18.12.2008р., № 92937324 від 09.12.2008р., № 93187945 від 22.12.2008р., № 93479727 від 08.01.2009р.
Між сторонами 15.01.2009р. було укладено Додаткову угоду до Договору № 4-1 суборенди нежитлових приміщень від 26.06.2008р., відповідно до якої дію зазначеного договору достроково припинено з 15.01.2009р.
За Актом повернення приміщення від 15.01.2009р., підписаним представниками сторін, позивач повернув відповідачу об'єкт оренди.
Позивачем зайво перерахував відповідачу кошти в сумі 44 732,86 грн. за користування приміщенням, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 11.02.2009р., доданим до матеріалів справи.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 6-2-1/0883 від 04.03.2009р., в якому просив повернути зайво сплачені кошти в сумі 44 732,86 грн. зазначений лист відповідач залишив без відповіді та без задоволення.
Позивач 14.07.2009р. повторно звернувся до відповідача з листом № 06/2953, в якому просив оплатити заборгованість в розмірі 44 732,86 грн., який також відповідач залишив без відповіді та без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення цієї глави, відповідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Положеннями ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Це стосується відповідача, який належними засобами доказування повинен був довести, що ним він повернув безпідставно одержані від позивача кошти.
Оскільки відповідач безпідставно набуті від позивача грошові кошти в розмірі 44 732,86 грн. позивачу не повернув, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 27, 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 61, код ЄДРПОУ 34048360) на користь Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) 44 732 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 86 коп. заборгованості, 447 (чотириста сорок сім) грн. 33 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.