79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.08.09 Справа № 27/63
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Сфера»
на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2009р.
у справі № 27/63
за заявою ТзОВ «Сфера», м.Жовква
до ТзОВ «Етекс», м.Львів
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника -Дідицький А.В. (довіреність від 12.05.2009 року);
від боржника -Бабич Ю.М. -директор,
В ході судового засідання сторонам права і обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України роз'яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2009р. у справі № 27/63 (суддя Судова-Хомюк Н.) залишено без розгляду заяву ТзОВ «Сфера», м.Жовква про визнання банкрутом ТзОВ «Етекс», м.Львів.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор -ТзОВ «Сфера»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що до заяви про порушення справи про банкрутство ТзОВ «Етекс»додано усі необхідні докази, що підтверджують неплатоспроможність боржника, безспірність заявлених вимог та можливість застосування судових процедур передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі -Закон).
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Ч.3 ст.6 вищевказаного закону визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, та інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Безспірність вимог ініціюючого кредитора є ознакою неплатоспроможності боржника та передбачає, що спору між боржником та ініціюючим кредитором немає, оскільки він вирішений у судовому або досудовому порядку.
Для ініціювання справи про банкрутство необхідна саме наявність безспірних вимог, що підтверджена рішенням юрисдикційного органу та дає змогу кредитору отримати таку заборгованість у встановленому законом порядку через державну виконавчу службу. В даному випадку безспірність заявлених грошових вимог повинна підтверджуватись постановою державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в якій йдеться про належність і допустимість доказів, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В контексті викладеного, суд першої інстанції, з'ясувавши усі обставини справи, підставно дійшов висновку про залишення заяви без розгляду, оскільки заявником не представлено належних доказів безспірності вимог.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2009р. у справі № 27/63 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Галушко Н.А.