про передачу позовної заяви за підсудністю
"09" квітня 2009 р. № 33/410-09
Суддя господарського суду Одеської області Мазур Д.Т., розглянувши позовні матеріали від 07.04.09 вх. №2371
за позовом: закритого акціонерного товариства „ОТП Банк”, м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Вояджер”, м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 124693,48 грн.
встановив:
7 квітня 2009 року до господарського суду області надійшла позовна заява ЗАТ „ОТП Банк” до ТОВ „Вояджер” про стягнення 124693,48 грн. До позовної заяви долучено супровідний лист господарського суду Дніпропетровської області № ПС8/1054-09 від 31 березня 2009 року та ухвала цього ж суду про передачу позовної заяви на розгляд господарського суду Одеської області за територіальною підсудністю.
За правилами ч. 4 ст. 15 ГПК України територіальна підсудність спору визначається з урахуванням ч. ч. 1 -3 ст. 15 ГПК України залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу, якщо юридичну особу відповідача представляє уповноважений нею відособлений підрозділ.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області у якій позивач та відповідач визначені в особі їх філій у м. Одесі не відповідає змісту позовної заяви, оскільки ЗАТ „ОТП Банк” у позовній заяві № 500-04/102 від 18 березня 2009 року зазначено позивачем, а ТОВ „Вояджер” -відповідачем. Філія ЗАТ „ОТП Банк” у м. Одесі зазначена як адреса для листування, правовий статус Одеської філії ТОВ „Вояджер” взагалі не визначений, а викладене в ухвалі Дніпропетровського господарського суду від 30 березня 2009 року твердження про звернення банку в особі Одеської філії до ТОВ „Вояджер” в особі Одеської філії протирічить буквальному тексту позовної заяви.
В ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2009 року помилково ототожнено визначені у довіреності ТОВ „Вояджер” від 14 липня 2006 року повноваження в.о. директора Одеської філії товариства Ліцова Д.С. на представництво інтересів ТОВ „Вояджер” з повноваженнями Одеської філії ТОВ „Вояджер” на представництво інтересів товариства.
Відповідно до положень п. 1 роз'яснень Вищого господарського суду України №02-5/492 від 28 липня 1994 року (з змінами та доповненнями) „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівнику цього підрозділу.
Довіреністю ТОВ „Вояджер” від 14 липня 2006 року визначені повноваження не Одеської філії товариства, а громадянина Ліцова Д.С. як в.о. директора філії, без права передоручення своїх повноважень.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої сторони від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Довіреність ТОВ „Вояджер” від 14 липня 2006 року не визначає будь яких повноважень Одеської філії товариства, що унеможливлює порушення провадження та розгляд справи за позовом ЗАТ „ОТП Банк” до ТОВ „Вояджер” у господарському суді Одеської області.
Згідно пункту 4 роз'яснень Вищого господарського суду України № 2-5/492 від 28липня 1994 року у разі якщо у відособленого підрозділу юридичної особи відсутні повноваження на представництво інтересів юридичної особи у справі, господарський суд за місцезнаходженням відособленого підрозділу надсилає позовні матеріали за підсудністю в господарський суд за місцезнаходженням юридичної особи -позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15; 86 ГПК України
1) Позовні матеріали за позовом ЗАТ „ОТП Банк” до ТОВ „Вояджер” про стягнення 124693,48 грн. скерувати для розгляду за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
Суддя Мазур Д.Т.