01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"12" серпня 2009 р. Справа № 20/074-09
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс»
до закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -Миколайчук Сергій Георгійович
про стягнення 77567,15 грн.
секретар судового засідання: Павленко О.Є.
за участю представників:
позивача: Падалка К.В., довіреність № 07/09 від 24.12.2008 р.
від відповідача 1: Сєдін І.О., довіреність № 74 від 21.07.2009 р.
від відповідача 2: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Обставини справи:
Акціонерне товариство закритого типу «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс»(далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -Миколайчук Сергій Георгійович, про відщкодування заподіяної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.
04.08.2007 р. на 32-му км. автодороги Київ-Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО, яким керував його власник Бруєв І.В., та автомобіля «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ, яким керував Миколайчук Сергій Георгійович. Винуватець ДТП Миколайчук С.Г. на момент пригоди був працівником (водієм) ТОВ «Обухівтранс», виконував свої трудові обов'язки, здійснюючи перевезення пасажирів. Внаслідок ДТП автомобілю «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО були завдані механічні пошкодження.
26.09.2007 р. Обухівським районним судом Київської області було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно Миколайчука Сергія Георгійовича за ст. 124 КУпАП, якого визнано винним у скоєнні ДТП.
07.05.2007 р. між АТЗТ «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»(страховик) та Бруєвим І.В. (страхувальник) було укладено Договір № СО-07-0408-06 страхування наземного транспорту, відповідно до розділу 1 якого та на підставі заяви на страхування автотранспорту від 07 травня 2007 р. позивачем був застрахований автотранспортний засіб «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО.
29.08.2007 р. страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування за страхуванням наземного транспорту, яке позивач сплатив страхувальнику в сумі 73175,48 грн.
Як зазначає позивач, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У зв'язку з викладеним АТЗТ «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»просить суд стягнути з ТОВ «Обухівтранс»73175,48 грн. суми страхового відшкодування, 698,00 грн. вартості експертного дослідження та 3693,67 грн. витрат на оплату юридичних послуг представника.
Відповідач проти позову заперечував. Як зазначено у відзиві на позовну заяву, Миколайчук С.Г. не перебував у трудових відносинах з товариством, не виконував під час скоєння ним ДТП трудових обов'язків перед ТОВ «Обухівтранс», являвся суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою з правом виду діяльності - пасажирські перевезення.
Відповідач наголошував на відсутності правових підстав для звернення до нього з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Розгляд справи відкладався.
12.06.2009 р. позивачем було подано суду уточнення до позовної заяви про стягнення 77567,15 грн., згідно з яким товариство просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача 2 ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та стягнути з неї 24990,00 грн. в межах відповідальності за укладеним відповідачем 2 договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ, а також стягнути з відповідача 1 ТОВ «Обухівтранс»решту виплаченого позивачем страхового відшкодування та сплаченої вартості експертних послуг в загальній сумі 48883,48 грн., а також витрати з оплати юридичних послуг в сумі 3693,67 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідачів.
При цьому вимоги до відповідача 1 - ТОВ «Обухівтранс»позивач мотивував приписами ст. 1187 ЦК України, згідно якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а також роз'ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Ухвалою від 12.06.2009 р. до участі у справі було залучено нового відповідача 2 - ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», і розгляд справи був розпочатий заново.
Відповідач 1 проти уточнених позовних вимог заперечував, зазначивши у відзиві від 09.07.2009 р., що при посиланні на ст. 1187 ЦК України слід мати на увазі визначення двох основних ознак володільця транспортного засобу - юридичну та матеріальну (фактичну). Що ж до останньої, то на момент ДТП ТОВ «Обухівтранс»не здійснювало безпосередньо експлуатацію автомобіля.
Відповідач 2 в судові засідання 25.06.2009 р., 09.07.2009 р., 24.07.2009 р. та 12.08.2009 р. представника не направив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Третя особа Миколайчук С.Г. у судових засіданнях був присутнім, відзиву на позов не надав. Водночас третьою особою надавалися суду пояснення щодо неперебування в трудових відносинах з відповідачем 1.
У засіданні суду 12.08.2009 р. за згодою присутніх представників позивача та відповідача 1 було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
04.08.2007 р. на 32-му км. автодороги Київ-Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО, яким керував його власник Бруєв І.В., та автомобіля «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ, яким керував Миколайчук Сергій Георгійович.
Внаслідок ДТП автомобілю «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО були завдані механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Обухівського РВ ГУМВС України Київської області про дорожньо-транспортну пригоду від 04.08.2007 р., виданою Бруєву І.В.
26.09.2007 р. Обухівським районним судом Київської області було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно Миколайчука Сергія Георгійовича за ст. 124 КУпАП, якого визнано винним у скоєнні ДТП.
При цьому у вступній частині постанови Обухівського районного суду Київської області від 26.09.2007 р. було вказано, що Миколайчук С.Г. працює водієм ТОВ «Обухівтранс».
Слід зазначити, що факт перебування Миколайчука С.Г. на момент вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах з відповідачем 1 був спростований в ході судового розгляду даної господарської справи ТОВ «Обухівтранс» та третьою особою Миколайчуком С.Г., що спричинило в подальшому зміну позивачем підстав заявлення позову.
07.05.2007 р. між АТЗТ «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»(страховик) та Бруєвим І.В. (страхувальник) було укладено Договір № СО-07-0408-06 страхування наземного транспорту, відповідно до розділу 1 якого та на підставі заяви на страхування автотранспорту від 07 травня 2007 р. позивачем був застрахований автотранспортний засіб «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО.
Згідно з умовами вказаного договору страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку (у т.ч. дорожньо-транспортної пригоди) виплатити страхувальнику страхове відшкодування.
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого Бруєву І.В. в результаті пошкодження його автомобіля «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО під час ДТП, оцінювачами Українського центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс»Щиглем І.М. та Диким В.П. було проведено оцінку вказаного автомобіля. Відповідно до Звіту № 2801 від 09.09.2007 р. матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Тоуоtа RАV-4»д/н АА1285СО результаті його пошкодження при ДТП, складає 73175,48 грн.
29.08.2007 р. страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування за страхуванням наземного транспорту.
На підставі зазначеної заяви позивачем було складено страховий акт № 06-07-119 від 29.08.2007 р. про виникнення страхового випадку, пов'язаного із пошкодженням транспортного засобу. Цим актом було встановлено розмір страхового відшкодування в обсязі 73175,48 грн., яке позивач сплатив страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 0019343 від 29.08.2007 р.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В силу положень ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що ТОВ «Обухівтранс»на момент вчинення Миколайчуком С.Г. дорожньо-транспортної пригоди було володільцем джерела підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України з наступних підстав.
Правові відносини між ТОВ «Обухівтранс»і Миколайчуком С.Г. на момент скоєння останнім ДТП були визначені цивільно-правовою угодою - договором № Р-18-18 від 01 серпня 2006 року, відповідно до якого приватний підприємець Миколайчук С.Г. зобов'язався за дорученням замовника (ТОВ «Обухівтранс») здійснювати перевезення пасажирів, залишаючи собі отримані кошти (п.п. 2.1.1, 2.1.7 договору).
При цьому пунктом 2.1.4 договору передбачено, що Миколайчук С.Г несе особисту відповідальність за пошкодження транспортних засобів при дорожньо-транспортних пригодах і шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажирів.
В свою чергу, ТОВ «Обухівтранс»забезпечує ПП Миколайчука С.Г. щоденним, перед виїздом на маршрут, проведенням технічного огляду транспортного засобу та медичного огляду водія (п. 2.3.2 договору) і необхідною документацією (п. 2.3.1 договору).
В момент вчинення ДТП Миколайчук С.Г. 04.08.2007 р. керував автомобілем «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ на підставі тимчасового талону на керування КХС225807, оформленого на Миколайчука С.Г. як власника.
Як вказує відповідач 1, дані про зазначений транспортний засіб були внесені до отриманої ТОВ «Обухівтранс»ліцензійної картки на підставі пункту 1.8 наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства транспорту України від 18.12.2003 р. № 136/985 (втратив чинність на підставі наказу № 9/119 від 01.02.2008 р.), в якому зазначено, що на кожний автомобільний транспортний засіб до ліцензій з надання послуг з перевезення пасажирів і перевезення пасажирів та їх багажу додаються ліцензійні картки на термін дії ліцензії.
Згідно з п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»надання послуг з перевезення пасажирів підлягає обов'язковому ліцензуванню.
При цьому отримання товариством тимчасового реєстраційного посвідчення, на яке посилається позивач, не вказує на володіння ТОВ «Обухівтранс»транспортним засобом, а є умовою для отримання ліцензії, що відповідає п. 39 Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756.
Крім того, відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03. 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, на момент вчинення ДТП транспортним засобом «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ як джерелом підвищеної небезпеки на передбачених законом підставах володів Миколайчук С.Г., який здійснював його експлуатацію.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, Миколайчук С.Г. як винуватець ДТП, що встановлено згадуваною вище постановою Обухівського районного суду Київської області, має нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану Бруєву І.В., автомобіль якого було пошкоджено внаслідок ДТП.
За таких обставин, підстави для покладення відповідальності за заподіяну внаслідок ДТП шкоду, право вимоги якої перейшло до страховика (позивача), на ТОВ «Обухівтранс»є відсутніми, і, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову за вимогою АТЗТ «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»до ТОВ «Обухівтранс».
Поряд з цим відповідальність за шкоду, завдану автомобілем «Меrсеdes Веnz»д/н 00729КМ, була застрахована за договором, укладеним на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»із ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», про що свідчить Поліс №ВА/9762339 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений на умовах договору І типу.
Відповідно до п. 15.1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на таких умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Як слідує з Поліса №ВА/9762339, ліміт відповідальності страховика (ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна») за шкоду, заподіяну майну, складає 25500,00 грн., франшиза становить 510,00 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З урахуванням викладеного, лімітів відповідальності відповідача 2 та франшизи позовні вимоги АТЗТ «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»до ЗАТ АСК «ІНГО Україна»підлягають задоволенню шляхом стягнення на користь позивача 24990,00 грн. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на відповідача 2 пропорційно розміру заявлених та задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь акціонерного товариства закритого типу «Акціонерна страхова компанія «АСКО-Медсервіс»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 13550765) 24990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 84 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 18.08.2009 р.