73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
06.02.2007 Справа № 11/4-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:
від позивача: Ващука Я.В.- адвоката, ордер № 3 від 30.01.2007р.
від відповідача: Горбунової К.О.- ст. держ. подат. інсп., дов. № 4/9/10-026 від 09.01.2007р., Гнідаш Г.В.- гол. держ. подат. рев-інсп., дов. № 303/9/10-026 від 17.01.2007р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонське АТП-16563", м. Херсон
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004751505/0 від 05.05.2006р., № 0007111505/1 від 22.06.2006р., № 0007121505/1 від 22.06.2006р.
Провадження у справі відкрито за позовом про визнання нечинними трьох податкових повідомлень-рішень, якими відповідач визначив позивачу штрафи за порушення строків оплати земельного податку.
Позивач, стверджуючи про нечинність оспорюваних актів, вказує, що не мав і не має порушення строків оплати земельного податку; позивач зауважує про незрозумілість методики підрахунку штрафів. Позивач зазначив, що у відповідності до Довідки ДПІ у м. Херсоні № 11701/10/24-127 від 05.05.2006р. він не має заборгованості з податків.
Позивач навів зміст статті Закону України "Про плату за землю", вважаючи його спеціальним законодавством щодо спірних відносин. Цей Закон не передбачає застосованої контролюючим органом відповідальності за порушення термінів оплати земельного податку у вигляді штрафу, передбачає пеню, а не штраф, розмір пені відмінний від розміру застосованого штрафу.
Також представник позивача у судовому засіданні навів додаткові обґрунтування позовних вимог, зазначивши про порушення органом державної податкової служби строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.205 ГК України.
Відповідач позов не визнав, навів письмові заперечення проти позовних вимог, суть заперечень полягає у наступному.
Спеціальним Законом з питань оподаткування, в тому числі й щодо нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181). Цим Законом передбачено підстави для застосування визначених позивачу штрафів. Закон України "Про плату за землю" заборони на стягнення таких штрафів не містить, напроти його ст.26 вказує, що за порушення Закону платники несуть відповідальність, передбачену законами України, до яких відноситься і Закон № 2181.
За затримку сплати земельного податку у 2004-2006 роках відповідачем визначено позивачу оспорювані штрафи на підставі п.п.17.1.7 ст.17 Закону № 2181.
Представник відповідача в засіданні вважає, що норми про строки застосування адміністративно-господарських санкцій за Господарським кодексом України не поширюються на застосування відповідальності за порушення строків оплати податків і зборів, оскільки такі строки передбачені спеціальним Законом - № 2181, предметом регулювання Господарського кодексу України не є адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання.
Податковим повідомленням-рішенням № 0004751505/0 від 05.05.2006р. Державна податкова інспекція у м. Херсоні визначила Відкритому акціонерному товариству "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" 693,19грн. штрафу за затримку на 17 календарних днів граничного строку оплати узгодженої суми податкового зобов'язання в 23793, 95грн.
Податковим повідомленням-рішенням № 0007111505/1 від 22.06.2006р. цей же контролюючий орган визначив цьому ж платнику податків 23793,95грн. штрафу за затримку на 338 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку в 47587,90грн., а податковим повідомленням-рішенням № 0007121505/1 від 22.06.2006р. ще 1153,24грн. за затримку на 62 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в 5766,16грн.
Позов за заявленим предметом - про визнання нечинними перелічених трьох податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягає у зв'язку з таким.
Згідно з розрахунками штрафних санкцій, даними картки обліку податкових зобов'язань ВАТ "Херсонське АТП 16563" - платника земельного податку у 2004-2006 роках цим платником податку несвоєчасно сплачувався цей податок, а саме:
- із затримкою до30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язанні за 2004рік в сумі 6931,90 грн.;
- із затримкою від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за 2006 рік в сумі 5766,16 грн.;
- із затримкою від 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за 2005 рік в сумі 47587,90 грн.;
У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань.
Відповідачем на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 застосовано штрафні санкції у таких розмірах:
за 2004 рік - 693,19 грн. (6931,90 грн. х 10%);
за 2006 рік - 1153,24 грн. (5766,16 грн. х 20%);
за 2005 рік - 23793,95 грн. (47587,90 грн. х 50%).
Складові прострочених сум, певні дати нормативних строків оплати податку, фактичні строки оплати податку повно наведені у розрахунках штрафних санкцій; позивач не довів погашення зобов'язань у інші строки, ніж зазначені в картці особового рахунку платника земельного податку та в розрахунках штрафних санкцій.
Відповідно до згаданого п.п.17.1.7 ст.17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми додаткового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Застосовані контролюючим органом штрафи відповідають як наведеній статті Закону, так і обставинам, викладення яких повно, чітко і зрозуміло наведено у розрахунках штрафних санкцій, виготовлених ДПІ у м. Херсоні при притягненні ВАТ "Херсонське АТП 16563" до відповідальності (копії розрахунків - на а.с.24-26).
Податкові зобов'язання, у зв'язку з простроченням виконання яких застосовано штрафи, позивачем задекларовано в "Податкових розрахунках земельного податку" (по суті - податкові декларації) за 2004р., 2005р., 2006р. (копії - на а.с.27-29). Ці податкові зобов'язання є самостійно узгодженими платником.
Закон № 2181 за його преамбулою є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює як порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з усіх податків і зборів, так і порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. А у відповідності до п.17.1.ст.17 цього Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених саме цим Законом, і санкції за порушення законодавства щодо сплати земельного податку не є виключенням - вони також застосовуються у розмірах, передбачених Законом №2181.
Жодна стаття Закону України "Про плату за землю" в редакції після набрання чинності Законом № 2181 і станом на сьогоднішній день не містить заборони застосування за порушення податкового законодавства щодо земельного податку штрафів, передбачених Законом № 2181, напроти статтею 26 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку несуть відповідальність, передбачену законами України, до яких, відповідно, відноситься і Закон № 2181.
Суд не погоджується з наведеною позивачем тезою про прийняття контролюючим органом оспорюваних актів з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.250 Господарського кодексу України. Згідно з ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу як фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, так і адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Обмеження строками застосування, передбачені ст.250 ГК України, не стосуються податкових штрафів.
Відмовляючи у позові, суд відносить судові витрати у справі (з судового збору) на позивача.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. У позові відмовити.
2. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
У повному обсязі постанову
складено 12.02.2007р.