про відмову у прийнятті позовної заяви
"09" лютого 2009 р. № 16/161-09
Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви за вх. №726
за позовом малого підприємства „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі
про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
Мале підприємство „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 05.02.2009р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № В-18/430 по виконанню виконавчого напису № 6-9, виданого державним нотаріусом третьої Одеської державної нотаріальної контори від 28.02.2005р. про стягнення з малого підприємства „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь Пердставництва по управлінню комунальною власністю 1543.03 грн.
Приймаючи до уваги зміст заявлених малим підприємством „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю позовних вимог, суд вважає за необхідне звернути увагу останнього на наступному.
Дійсно, розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121- 2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, малим підприємством „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю оскаржуються дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, вчинені під час примусового виконання виконавчого напису нотаріусу, а не під час примусового виконання рішення господарського суду Одеської області.
Згідно ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 17 КАС України “Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ” компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України “Визначення понять” справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, кваліфікуючими ознаками адміністративної справи, є:
- публічно-правовий характер спору, тобто спір стосується прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- участь у спірних правовідносинах органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- здійснення суб'єктом владних повноважень при виникненні спірних правовідносин саме владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, малим підприємством „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю оскаржуються рішення державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, прийняте під час примусового виконання виконавчого напису нотаріусу, при цьому, іншого порядку судового оскарження даного рішення законом не передбачено. З огляду на викладене, спір щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № В-18/430 по виконанню виконавчого напису № 6-9, виданого державним нотаріусом третьої Одеської державної нотаріальної контори від 28.02.2005р. про стягнення з малого підприємства „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь Представництва по управлінню комунальною власністю 1543.03 грн. носить публічно-правовий характер, оскільки державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
Таким чином, цей спір має встановлені нормами КАС України ознаки справи адміністративної юрисдикції та повинний вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 4 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 09.01.2008р. N 7/9/1/13-08 „Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)” позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам.
Таким чином, позов малого підприємства „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № В-18/430 не підвідомчий господарським судам та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Підсумовуючи зазначене, приймаючи до уваги ті обставини, що малим підприємством „Торговий дім „Жемчужіна” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю позов поданий в порушення вищенаведених вимог чинного ГПК України, суд доходить висновку, що у прийнятті позовної заяви від 05.02.2009р. за вх. №726 слід відмовити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд, -
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу на 13 аркушах.
Суддя Желєзна С.П.