ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/84
27.05.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура”
до
Приватного підприємства “БМТ-Стиль”
про
стягнення 51 159,13 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача
не з'явився
від відповідача
Сердюк О.І. -представник за довіреністю від 26.01.2007
У судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2009, за згодою присутнього представника відповідача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства “БМТ-Стиль” 47 795,86 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 625 від 25.09.2008, 1 126,15 грн. пені, 836,43 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції та 25% річних в розмірі 1 400,69 грн.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/84 від 09.02.2009, яку призначено до розгляду на 03.03.2009.
03.03.2009 розгляд справи було відкладено на 14.04.2009 за клопотанням представника позивача, підтриманим представником відповідача, а також продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні, що відбулося 14.04.2009, представник позивача уточнив позовні вимоги (заява від 13.04.2009 в матеріалах справи) та просив стягнути з відповідача 6 587,92 грн. основного боргу, 2 569,46 грн. пені, 2 676,52 грн. 25% річних, 1 386,08 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.
14.04.2009 у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.05.2009.
27.05.2009 позивачем подано через канцелярію суду письмові пояснення від 26.06.2009, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” повідомляє про повне погашення відповідачем основного боргу та просить стягнути з нього 511,69 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судове засідання, призначене на 27.05.2009, представник позивача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив. Зважаючи на наявність в матеріалах справи пояснень позивача по суті спору, його заяву про уточнення позовних вимог та з огляду на те, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” неодноразово приймали участь у судових засіданнях і надавали свої пояснення по суті спору, висловлювали міркування щодо заперечень відповідача, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивача, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (розписка в матеріалах справи).
Як слідує з позовної заяви, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” були мотивовані порушенням відповідачем строків розрахунків за поставлений йому товар в рамках договору № 625 від 25.09.2008, у зв'язку з чим позивач, як постачальник товару, нарахував йому 25% річних за прострочення оплати боргу, пеню та збитки, пов'язані зі знеціненням коштів внаслідок інфляції. Як вище вказувалося, поясненнями від 26.05.2009 позивач просить стягнути з відповідача лише понесені ним по справі судові витрати.
Відповідач у запереченнях проти позову та його представник у судових засіданнях заявлені вимоги не визнали та просили суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, зважаючи на недоведеність та безпідставність позовних вимог. Так, відповідач стверджує, що поставки, на які позивач посилався у позовній заяві, відбувалися не в рамках договору № 625 від 25.09.2008, товар, що був переданий позивачем за поданими до матеріалів справи видатковими накладними, Приватним підприємством “БМТ-Стиль” оплачений, а тому підстави для стягнення основного боргу і штрафних санкцій відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” в якості постачальника та Приватним підприємством “БМТ-Стиль” в якості покупця укладено договір № 625, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а відповідач (покупець) -прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі.
Згідно з п. 2 договору зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі погодженого замовлення покупця, що передається в усній або письмовій формі, в якому вказується кількість, вид, якість товару, його ціна, термін і місце поставки й умови оплати, якщо вони відрізняються встановлених договором.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок продавця.
Моментом передачі товару вважається факт його відвантаження зі складу постачальника покупцю (п. 4.2 договору). Датою приймання партії товару, виходячи з п. 4.3 договору, вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця.
У п. 5.2 договору сторони встановили, що здача товару продавцем і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі) і ціні провадиться на підставі товарної накладної і тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у замовленні.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз положень укладеного сторонами договору дає підстави стверджувати про існування між ними правовідносин за договором поставки.
За твердженнями позивача, відповідно до договору № 625 від 25.09.2008 відповідачу було поставлено товар вартістю 65 074,20 грн., оплату за який він повністю не провів, заборгувавши 47 795,86 грн. На вказану суму боргу позивач нарахував відповідачеві збитки від інфляції, пеню та 25% річних згідно з п. 8.2 договору і ст. 625 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своїх посилань позивач надав видаткові накладні № КИ-2111-24 від 21.11.2008 на суму 32 400,00 грн., № КИ-3011-01 від 30.11.2008 на суму 30 954,60 грн., № КИ-0412-18 від 04.12.2008 на суму 1 719,60 грн., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 161273 серії ЯПБ від 04.12.2008, № 161251 серії ЯПБ від 27.11.2008, № 16242 серії ЯПБ від 21.11.2008, виписку з особового рахунку, акти звірки розрахунків.
Відповідач заперечує проти тверджень позивача про наявність боргу за поставлений товар по договору № 625 від 25.09.2008 та проти наявності підстав для нарахування йому штрафних санкцій за вказаною угодою і зазначає, що передача товару на накладними від 21.11.2008, 30.11.2008 та 04.12.2008 відбувалася в рамках усної домовленості про поставку на підставі виставлених прохачем рахунків-фактур, а не за спірним договором.
Вивчивши всі суттєві обставини спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.
Як вище вказувалося, у договорі № 625 від 25.09.2008 сторони встановили, що поставка товару проводиться відповідно до замовлення покупця (п. 4.1 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не приєднано до матеріалів справи замовлень відповідача на товар, що передавався йому у власність за накладними від 21.11.2008, 30.11.2008 та 04.12.2008.
У приєднаних позивачем до матеріалів справи вищевказаних видаткових накладних відсутні посилання на договір № 625 від 25.09.2008. Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що складанню накладних № КИ-2111-24 від 21.11.2008, № КИ-3011-01 від 30.11.2008 і № КИ-0412-18 від 04.12.2008 передували рахунки-фактури № КИ-1811-04 від 18.11.2008, № КИ-2011-01 від 20.11.2008 і № КИ-2411-01 від 24.11.2008, що були виписані позивачем на ім'я відповідача також без посилання на договір № 625 від 25.09.2008.
Так, рахунок-фактура від 18.11.2008 № КИ-1811-01 на суму 73 320,00 грн. (товар EURO-1 dark-blue 150 см 6 500 м) був оплачений відповідачем 21.11.2008, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 1643 від 21.11.2008 на суму 73 320,00 грн. Товар на зазначену суму був отриманий відповідачем за видатковою накладною № КИ-2111-25 від 21.11.2008 (6 350 м вартістю 71 706,96 грн.) та видатковою накладною № КИ-0412-18 від 04.12.2008 (143,3 м вартістю 1 719,60 грн.);
рахунок-фактура від 20.11.2008 № КИ-2011-01 на суму 32 400,00 грн. (товар EURO-1 dark-blue 150 см 2 700 м) був оплачений відповідачем 21.11.2008, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 1642 від 21.11.2008 на суму 32 400,00 грн. Товар на зазначену суму був отриманий відповідачем у власність за видатковою накладною № КИ-2111-24 від 21.11.2008 згідно з довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 161242 серії ЯПБ від 21.11.2008;
рахунок-фактура від 24.11.2008 № КИ-2411-01 на суму 31 500,00 грн. (товар TISI write 150 см 3 500 м) був оплачений відповідачем 26.11.2008, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 1692 від 26.11.2008 на суму 31 500,00 грн. Як вбачається з довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 161251 від 27.11.2008, товар за рахунком-фактурою № КИ-2411-01 від 24.11.2008 вартістю 30 954,60 грн. був отриманий відповідачем 31.11.2008, про що свідчить видаткова накладна № КИ-3011-01 від 31.11.2008.
Отже, з наявних в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів та розрахункових документів, які не містять посилань на договір № 625 від 25.09.2008, слідує, що поставка товару здійснювалася позивачем в рамках усного договору поставки, на підставі виписуваних Товариством з обмеженою відповідальністю “Мануфактура” рахунків-фактур, в яких сторони дійшли згоди щодо виду і найменування товару, його ціни, одиниці виміру тощо.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, якими стверджується факт повної оплати відповідачем товарів, що передавалися позивачем у його власність за вищеописаними видатковими накладними, підстави вважати, що Приватне підприємство “БМТ-Стиль” допустило прострочення боржника у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Мануфактура”, відсутні, а також відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних збитків та 25 % річних.
Враховуючи, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу для своїх вимог, а відповідачем спростовано такі посилання, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя М.Г. Хоменко
Дата підписання рішення -22.07.2009