вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
03.08.09Справа №2а-2519/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. ,
при секретарі Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим
до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим
про спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
позивача - Нагорський О.І., довіреність від 06.04.2009 №3554/09-5;
відповідача - Жуков Р.М., довіреність від 29.05.2009 №03-15-9/10957;
Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про спонукання відповідача провести виконавчі дії до реалізації майна фізичної особи за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження.
Відповідач надав відзив на позов, де вказує про безпідставність позовних вимог та просить у задоволені позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
28.05.2008 до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим була спрямована постанова від 19.01.2006 №04 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 204,00 грн.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження посадовою особою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя було встановлено, що 31.05.2008 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 06.11.2008 з метою виявлення майна, що належить боржнику до ОДАІ, БТІ, банків, ДПІ були спрямовані запити. Виявлено майно: автомобіль ЕРАЗ 7628 д/н НОМЕР_1, ІЖ 2715-011 д/н НОМЕР_2, ЕРАЗ 762 В (двигун №НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_4), ВАЗ 21033 д/н НОМЕР_5, та нерухомість - 1/3 по АДРЕСА_1.
23.04.2009 відповідач спрямував на адресу позивача лист №03-15-12/8325, у якому вказує, що на протязі 20-ти днів з моменту отримання відповідного листа стягувач повинен повідомити Центральний ВДВС про згоду або відмову в авансування витрат, пов'язаних з оголошенням у розшук майна, що належить боржнику, на яке накладений арешт.
24.03.2009 відповідачем винесена постанова про накладення арешту на майно боржника.
Як вказує у своєму відзиві відповідач, 14.05.2009 на його адресу надійшов лист УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя, в якому проведення авансування витрат виконавчого провадження не підтверджується.
На думку відповідача, оскільки стягувач не здійснив авансування затрат виконавчого провадження, вказане унеможливлює проведення виконавчих дій. Також відповідач посилається на наступне. Порядок розшуку боржника або його майна у виконавчому провадженні визначений ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, відповідно до вказаної норми, визначаються випадки обов'язкового оголошення розшуку боржника або його майна; та умови за яких державний виконавець може оголосити про розшук майна боржника або звернутись з заявою до суду про розшук боржника.
Випадки обов'язкового оголошення розшуку визначені чч. 1, 2 ст. 42 Закону. При цьому, в силу ч. 5 ст. 42 Закону, встановлено, що за іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В силу п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника врегульований ст.52 Закону. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до ч.7 ст.55 Закону вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
За ч.2 ст.42 Закону у разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до п.4.13.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін'юсту України від 15.12.1999 №74\5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.1999 за №865/4158, розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, податкової адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо).
Таким чином вбачається, що розшук боржника є самостійною, але не обов'язковою стадією виконавчого провадження. Оскільки, як свідчать матеріали справи, в відповідача є належні докази про наявність в боржника майна, з зазначенням адреси його розташування, це надає можливість звернути стягнення на наявне майно. При чому авансування виконавчих дій для цього не потрібне.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження 31 травня 2008 року, повідомлення про наявність майна боржника спрямовані 06.11.2008, станом на день звернення позивача до суду заходи арешту виявленого майна не здійснені.
Повідомлення про необхідність сплати авансу спрямоване на адресу позивача після відкриття провадження по справі - 23.04.2009.
У зв'язку з чим, суд надходить до висновку про надуманість та неузгодженість заперечень відповідача із нормами ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання. Крім того, ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Крім того, відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Тобто внесення коштів з метою авансування виконавчих дій є правом, а не обов'язком стягувача. Відсутність авансування витрат на виконавче провадження з боку стягувача не тягне повернення виконавчого документу без виконання.
На підставі викладеного суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.
Постанова складена у повному обсязі 07.08.2009.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим провести виконавчі дії по реалізації майна ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі и у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.