Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 квітня 2015 р. № 820/3808/15
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,
ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000054000 від 03.04.2015 року, прийняте відносно нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Кир'янова І.М., Герман О.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю Краніна О.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПАТ "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" за січень 2015 р., за результатами якої 19.03.2015 р. був складений акт за № 75/28-09-40-14/00165712, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 76032 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки 03.04.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000054000 на загальну суму грошового зобов'язання 114 048,00 грн.
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.
Так, вищезазначеною перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємому періоді реалізовував металобрухт, який є відходами, отриманими внаслідок виробничої діяльності власного виробництва, а саме:
- ТОВ "ВКФ"МЕГА-МЕТ" - договір № 3 від 23.12.2014 р.;
- ТОВ "УКР МЕТ" - договір № 4 від 23.12.2014 р.;
- ТОВ "УКР МЕТ-ПІВНІЧ" - договір № 5 від 23.12.2014 р.;
- приватна особа ОСОБА_4 - заява від 23.01.2015 р.
Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Так, суд погоджується з тим, що позивачем правомірно відображено у рядку 3 (колонка А) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. "Операції, що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 розділу V ПК України) обсяги постачання без податку на додану вартість у сумі 381 161,00 грн., по здійсненню операцій з поставки брухту чорних і кольорових металів.
За приписами п. 201.15 ст. 201 ПК України, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України (в редакції Закону України від 19.12.2013 р. № 713-VII, який набрав чинності з 01.01.2014 р.) було визначено, що тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011 р. № 15 затверджено Перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2 (далі іменується - Постанова № 15). Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. № 43 дію Постанови №15 було продовжено до 01.01.2015 р.
Законом № 71-VIII від 28.12.2014 р. продовжено до 01.01.2017 р. дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з Імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: "23. Тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість".
Згідно п. 30.3 ст. 30 ПК України платник податку має право використовувати пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування. Згідно п. 30.5 ПКУ податкові пільги встановлюються виключно цим Кодексом, а також рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими у відповідності з цим Кодексом.
Отже, позивач, керуючись п. 30.3 ст. 30 ПК України, мав право користуватись пільгою зі звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання металобрухту з 01.01.2015 р. на підставі Закону № 71-УШ від 28.12.2014 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 136 дію Постанови № 15 було продовжено до 01.01.2017 р.
В силу пункту 5 Указу президента України від 10.06.1997 р. №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" Постанова № 136 набула чинності 31.03.2015 р.
Проте, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків посилається на те, що з 01.01.2015 р. норми пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України не діяли, у зв'язку з відсутністю переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість. На думку відповідача, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, у вказаному періоді (01.01.2015 р. - 30.03.2015 р.) підлягали оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України.
З наведеним суд не погоджується, з огляду на наступне.
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Суд зазначає, що відсутність норм, які у період з 01.01.2015 р. по 30.03.2015 р. визначали перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість (постанови Кабінету міністрів України), ніяким чином не може впливати на дію норм ПК України, як кодифікованого нормативно-правового акта, та нівелювати право платника податків на відповідне відображення показників у податкових деклараціях за цей період.
В даному випадку, суперечності норм підзаконного акта нормам закону (ПК України) немає, натомість має місце повна відсутність норм підзаконного акта, що регулює питання визначення переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у період з 01.01.2015 р. по 50.03.2015 р.
Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
За приписами п. 7.3 ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п. 4.4 ст. 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, позивач правомірно відобразив у рядку 3 (колонка А) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. "Операції. що не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ) обсяги постачання без податку на додану вартість у сумі 381 161,00 грн.
А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2280,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000054000 від 03.04.2015 року, прийняте щодо Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря". .
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" (61001, м. Харків. вул. Світло шахтаря, буд. 4/6, код ЄДРПОУ: 00165712) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2280,96 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 96 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 05.05.2015 року.
Суддя Самойлова В.В.