"24" липня 2009 р.
Справа № 22/207-08-5563
За позовом: Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР";
до відповідача: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України
про розірвання договору та витребування державного майна
та
за зустрічним позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)";
до відповідача: Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР";
про визнання недійсним договору позички та визнання права на майно
Головуючий суддя Торчинська Л.О.
Судді Власова С.Г. Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: не з'явилися;
Від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: не з'явилися;
Від третьої особи: не з'явилися;
СУТЬ СПОРУ: позивач Державна судноплавна компанія "УКРТАНКЕР" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" про розірвання договору та витребування державного майна.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2008р. було порушено провадження у справі № 22/207-08-5563 та прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 25 березня 2008р., у зв'язку зі складністю спору, справу № 22/207-08-5563 за позовом Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" до відповідача Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" про розірвання договору та витребування державного майна, передано на колегіальний розгляд у наступному складі суддів: суддя Торчинська Л.О., суддя Власова С.Г., суддя Степанова Л.В. Головуючим призначено суддю Торчинську Л.О.
24 квітня 2009р. Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до відповідача Державної судноплавної компанії "УКРТАНКЕР" про визнання недійсним договору позички та визнання права на майно.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2009р. було прийнято зустрічну заяву Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" до спільного розгляду з первісним позовом у справі №22/207-08-5563.
21.05.2009р. ухвалою суду було залучено на стороні позивача за первісним позовом третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України.
Представник позивача за первісним позовом просив суд розірвати договір позички № ОД-1396 від 05.12.2006р. достроково та зобов'язати ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" повернути власнику державне майно, згідно п. 1.1. договору позички № ОД-1396 від 05.12.2006р. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до, яких просив суд розірвати договір позички № ОД-1396 від 05.12.2006р. достроково та зобов'язати ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" (Користувач) повернути ДСК "УКРТАНКЕР" (Позичкодавец) майно, згідно п.2.3., 2.4. договору позички № ОД-1396 від 05.12.2006р., в обґрунтування своїх вимог позивача посилається на те, що 28.05.2001р., за узгодженням з Міністерством транспорту України, цілісний майновий комплекс ДСК "УКРТАНКЕР" був зданий в оренду Закритому акціонерному товариству судноплавної компанії "УКРТАНКЕР", через Фонд державного майна України. Договір оренди цілісного майнового комплексу від 28.05.2001р. № 768 був укладений на 5 років, тобто до 28.05.2006р. Відповідно до договору оренди № 768, Акту прийому-передачі та додатку до нього в цілісний майновий комплекс також входило певне майно: нафтоналивна база, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4. 05.12.2006р. між ДСК "УКРТАНКЕР" та ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" було укладено договір позички № ОД-1396. Предметом договору була передача в позичку ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" майна у вигляді території загальною площею 9 872, 2 кв.м., будинків та споруджень, розташованих на цій території за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 4, а так само іншого майна згідно додатка № 1 до договору. Як зазначено в п.1.1. договору майно передане в позичку ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" належить ДСК "УКРТАНКЕР" на праві господарського відання. Починаючи з листопада 2007р. ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" припинила регулярні платежі за даним договором, а з липня 2008р. взагалі припинила оплату рахунків ДСК "УКРТАНКЕР", у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Одеської області.
Представник відповідача за первісним позовом відзив на позов не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував. В ході розгляду справи звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір позички № ОД - 1396 від 05.12.2006 р. та визнати право господарського віддання за Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" (код ЄДРПОУ 01125614) на склад паливно-мастильних матеріалів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4, в обґрунтування свого позову останній зазначає, що єдиними документами в яких відображується територія загальною площею 9972,2 м.кв. та споруди на ній, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4, є договір оренди № 768 від 28.05.01 р. (про передання Майна ЗАТ СК "УКРТАНКЕР") та акт приймання - передачі від 21.09.2006 р. Проте, вказані документи не є правоустановчими та не посвідчують право господарського відання ДСК "УКРТАНКЕР" на майно. 13.11.1996 року Міністерством транспорту України був винесений наказ № 362 «Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "УКРТАНКЕР" відповідно до якого, Президент ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" зобов'язаний передати, а Президент ДСК "УКРТАНКЕР" прийняти з балансу на баланс майно та виробничі площі згідно з додатком які знаходились в користуванні структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" на момент створення ДСК "УКРТАНКЕР". Відповідно до додатку до вказаного наказу одним з об'єктів, що підлягав передачі був склад пально-мастильних матеріалів № 4, корисний об'єм 686 куб. м., покриття 3 200 куб. м., розміщений за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4. Відповідний наказ в частині передання складу пально-мастильних матеріалів № 4 виконаний не був, тобто відповідне майно Державній судноплавній компанії "УКРТАНКЕР" не передавалось, розподільчий акт та акт приймання-передачі майна не складались та не підписувались, отже право господарського відання в ДСК "УКРТАНКЕР" на майно не виникло.
Представник відповідача за зустрічним позовом надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що ДСК "УКРТАНКЕР" розглянувши позовну заяву ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" і з викладеними в ньому фактами та відомостями не згоден.
Представник третьої особи в судове засідання 17.07.2009р. з'явився, просив суд відкласти розгляд справи, письмових пояснень стосовно позову не надав.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.03.2009р. по 25.03.2009р., 3 18.05.2009р. по 21.05.2009р. та з 10.06.2009р. по 01.07.2009р., в порядку ст.. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
29.03.1996р. наказом Міністерства транспорту України за № 110 було створено на базі структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" шляхом відділення державну судноплавну компанію "УКРТАНКЕР", розташувавши її за адресою. Одеса, вул.. Дерибасівська, 4.
13.11.1996р. Міністерством транспорту України було прийнято наказ № 362 "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "УКРТАНКЕР", згідно якого президент ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" був зобов'язаний передати, президент ДСК "УКРТАНКЕР" прийняти з балансу на баланс майно та виробничі площі згідно з додатком, які знаходились в користуванні структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" на момент створення ДСК "УКРТАНКЕР".
Відповідно до додатку до Наказу Міністерства транспорту "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "УКРТАНКЕР" від 13.11.1996р. №362 передачі підлягав склад пально-мастильних матеріалів №4, корисний об'єм цистерн 686 куб. м., покриття 3200 куб. м. Залишкова вартість станом на 01.03.1996р. 9035 грн., розміщений за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений Наказ виконаний не був та майно ДСК "УКРТАНКЕР" не передавалось згідно акту приймання -передачі, а отже сторонами не підписувався.
З наведеного вбачається, що у ДСК "УКРТАНКЕР" право господарського відання на майно, розташоване по вул.. Моторній, 4 у м. Одесі не виникало.
05.12.2006р. між сторонами по справі було укладено договір позички №ОД-1396 від 08.12.2006р., згідно якого ДСК "УКРТАНКЕР" -„Позикодавець” надає, а ДСК "Чорноморське морське пароплавство (ЧМП)" -„Користувач” приймає позичку у вигляді наступного майна -територію загальною площею 9872,2 кв. м. та споруди на цій території, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4 (надалі майно додаток №1), що належить на праві господарського відання ДСК "УКРТАНКЕР", Позикодавець надає, а Користувач приймає позичку у вигляді наступного майна: - територію загальною площею 9872,2 кв. м. та споруди на цій території, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4, що належить на праві господарського відання ДСК "УКРТАНКЕР".
Умовами договору передбачено розмір плати за користування позичкою та її порядок (п.п. 3.1-3.6).
Як зазначає позивач за первісним позовом, в порушення п. 5.2 договору позички ДСК „ЧМП” з листопада 2007р. своєчасно не здійснювала розрахунки за договором, а з липня 2008р. припинила оплату рахунків ДСК "УКРТАНКЕР".
Але, ДСК "УКРТАНКЕР" майнових прав на вказане майно, не обґрунтувало, у зв'язку з чим у останньої були відсутні права на укладання спірного договору, оскільки відповідно до ст.. 761 Цивільного Кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Право господарського відання, крім обмеження суб'єкта підприємництва у розпорядженні окремими видами майна необхідністю згоди власника (уповноваженого органу), характеризується і тим, що власник майна, закріпленого за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна. Такий контроль може здійснюватись власником як безпосередньо, так і через уповноважений ним орган. Однак у будь-якому разі такий контроль не повинен призводити до втручання в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Право господарського відання захищається за допомогою тих самих положень закону, що і право власності. Важливе значення для захисту права господарського відання має вказівка закону (ч. 2 коментованої статті) на те, що суб'єкт підприємництва, який здійснює господарювання на основі права господарського відання, є підприємством. Статус юридичної особи, яким наділене підприємство, дозволяє такому суб'єкту підприємництва не лише закріпити за собою майно засобами бухгалтерського обліку і тим самим відокремити його від майна інших суб'єктів господарювання, власника тощо, а й звертатися до суду за захистом порушених майнових прав і в тому випадку, коли таке порушення мало місце з боку власника. Крім того, цей статус передбачає, що суб'єкт підприємництва відповідає за своїми зобов'язаннями закріпленим за ним майном.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів доходить до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні первісного слід відмовити.
Керуючись ст. ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Визнати недійсним договір позички № ОД - 1396 від 05.12.2006 р.;
4. Визнати право господарського відання за Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство»(код ЄДРПОУ 01125614) на склад паливно-мастильних матеріалів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Головуючий суддя Торчинська Л.О.
Судді Власова С.Г.
Степанова Л.В.