ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
27.01.2009 р. 15год. 56хв. № 4/188
За позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва
До
Третя особаКиївського державного підприємства «Український науково-дослідного інституту електропобутових машин «Веста»
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві
простягнення 309 724,87 грн.
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засіданняГолод В.С.
Представники:
від позивача Польовчук О.В.
від відповідача
від третьої особи Мироничев В.В.
Козинець О.Г.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.01.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2009.
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (надалі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Київського державного підприємства «Український науково-дослідний інститут електропобутових машин «Веста»(далі відповідач) 309 724,87 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/188.
08.09.2008 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з ініціативи суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем невідшкодована різниця фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Позивач зазначає, що вказана різниця у розмірі 309 724,87 грн. утворилась за період з 01.01.2003 року по 01.10.2007 року, оскільки Відповідачем порушено вимоги законодавства України щодо сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам, про що йому були надіслані повідомлення про наявність заборгованості, яка не була сплачена Відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Представник відповідача проти позову заперечує та просив суд відмовити у задоволені позову з підстав зазначених у письмових запереченнях № 01/40 від 10.06.2008 року, які залучено до матеріалів справи, а саме відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили встановлено, що Київське науково-виробниче об'єднання "Веста" являється не тотожною юридичною особою Київському державному підприємству "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста", а зовсім іншим підприємством (об'єднанням) - юридичною особою, яка повинна нести цивільно-правову відповідальність за своїми зобов'язаннями у відповідності до чинного законодавства України, а тому зазначене рішення є важливим для правильного вирішення даної справи, оскільки більша частина осіб, за відшкодуванням частини пенсій яких до суду звернувся позивач жодного дня не працювали на підприємстві відповідача.
Таким чином, на думку відповідача сума заявлених позовних вимог, є необґрунтованою, оскільки позивачем не встановлено коло осіб, що працювали на підприємстві відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 199411 Київське державне підприємство "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста", ідентифікаційний код 14314334, зареєстровано 13.01.1992 року та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36.
Як підтверджується матеріалами справи Київське державне підприємство "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста" зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва та з даного підприємства за період роботи з 13.01.92 по 30.06.08 на наукову пенсію, яка призначається відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№ 1977-XII від 13.12.1991 (надалі -Закон №1977-XII) вийшли пенсіонери.
Оскільки вказані факти сторони не оспорюють, вони прийняті судом як достовірні згідно ч. 3 ст. 72 КАС України.
Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№1977-XII від 13.12.1991 (надалі -Закон № 1977-XII), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (тобто, окрім державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації) - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом.
Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою КМ України від 24.03.2004 № 372 (надалі -Порядок) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
При цьому п. 3 Порядку передбачено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.
Відповідно до п. 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Отже, виходячи з вищенаведеного для здійснення щомісячної сплати витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії, підприємства, установи, організації та заклади мають отримати від органів Пенсійного фонду відповідний розрахунок у строки та формі, передбачені п. 5 Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 309 724,87 грн., що складають загальну суму фактичної виплаченої різниці наукової пенсії за період часу з 01.01.2003 року по 01.10.2007 року 124 пенсіонерам, які на думку позивача, перебували у трудових стосунках з відповідачем.
Позивач свої вимоги обґрунтовує на підставі повідомлень про відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій згідно статті 24 вищевказаного Закону, які були надіслані ним на адресу відповідача згідно листів: № 4933/03 від 15.08.06р., № 6609/03 від 09.10.06р., № 7250/05 від 08.11.06р., № 430/03 від 23.01.07р., № 1593/03 від 06.03.07р., № 4892/03 від 23.08.07р., № 2506/03 від 25.10.02 р.;1383 від 26.06.02р.; 1946/03 від 27.11.01р.; № 2176/03 від 08.05.03р.; № 7683/03 від 30.12.03; № 6329/03 від 28.11.03 р.; № 4917/03 від 01.10.03р.; 3276/0 від 09.07.03р.; № 6690/03 від 26.08.05р., № 8843/03 від 01.11.05р., № 326/03 від 25.01.06р.№ 2614 від 04.06.03 р.; № 2459/03 від 23.05.03 р.; № 1480/03 від 28.03.03 р.; 1277/ від 14.03.03 р.; № 1216/03 від 14.03.03 р.; № 1216803 від 14.03.03р.; № 1080/03 від 03.03.03 р.; № 1079/03 від 03.03.03 р.; № 471/03 від 30.01.03р.
Проте, як вбачається з вищенаведених листів, листи № 4933/03 від 15.08.06р., № 6609/03 від 09.10.06р., № 7250/05 від 08.11.06р., № 430/03 від 23.01.07р., № 1593/03 від 06.03.07р., № 4892/03 від 23.08.07р., № 2506/03 від 25.10.02 р.;1383 від 26.06.02р.; 1946/03 від 27.11.01р.; № 2176/03 від 08.05.03р адресовані Київському науково-виробничому об'єднанню "Веста", та до них позивачем додані відповідні розрахунки по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність», а листи: № 7683/03 від 30.12.03; № 6329/03 від 28.11.03 р.; № 4917/03 від 01.10.03р.; 3276/0 від 09.07.03р.; № 6690/03 від 26.08.05р., № 8843/03 від 01.11.05р., № 326/03 від 25.01.06р.; № 2614 від 04.06.03 р.; № 2459/03 від 23.05.03 р.; № 1480/03 від 28.03.03 р.; 1277/03 від 14.03.03 р.; № 1216/03 від 14.03.03 р.; № 1216803 від 14.03.03р.; № 1080/03 від 03.03.03 р.; № 1079/03 від 03.03.03 р.; № 471/03 від 30.01.03р. хоча і адресовані Київському державному підприємству "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста", але до них позивачем додані розрахунки по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність»Київським науково-виробничим об'єднанням "Веста" та Всесоюзним науково-дослідним експериментально - конструкторським інститутом електропобутових машин та приладів.
З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи судом було зобов'язано сторін здійснити звірку на предмет встановлення осіб, які дійсно перебували у трудових стосунках з відповідачем.
На виконання вимог суду позивачем складено акт перевірки, повноти відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій призначених згідно Закону України «Про науково-технічну діяльність»№ 9 від 18.08.2008 року, якій надіслано відповідачу.
Відповідно до вищевказаного акту сума до відшкодування за період з 01.01.04 по 30.06.08 становить 414 656,38 грн.
Проте, вищезазначений акт був повернутий позивачу без підпису відповідача (лист відповідача № 01/74 від 02.09.2008 року) у зв'язку з тим, що відомості зазначені в акти щодо кількості осіб які перебували у трудових відносинах з відповідачем не відповідають дійсності.
Так, вищезазначений акт не містить обставин, які б свідчили про перевірку перебування у трудових відносинах з відповідачем, пенсіонерів по яких заявлено вимоги по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Крім того, згідно рішення Господарського суду міста Києва по справ № 10/593 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва до Київського державного підприємства «Український науково-дослідного інституту електропобутових машин «Веста»за участю в якості третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення з відповідача 43 408,20 грн. витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" за період 01.001.02 до 31.03.03 р., копію якого залучено до матеріалів справи, позов задоволено частково, а саме в частині стягнення з відповідача 1361,87 грн. оскільки, судом встановлено, що на підприємстві працювали лише 6 осіб із зазначених позивачем 84.
Даний факт Господарським судом міста Києва встановлено лише шляхом залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та проведення взоємозвірки між сторонами.
Також, Господарським судом міста Києва встановлено, що Київське науково - виробниче об'єднання "Веста" являється не тотожною юридичною особою Київському державному підприємству "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста", а зовсім іншим підприємством (об'єднанням) - юридичною: особою, яка повинна нести цивільно - правову відповідальність за своїми зобов'язаннями у відповідності до чинного законодавства України.
Як підтверджується сторонами, вищезазначене рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили, а тому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено направлення відповідачу повідомлень, в порядку та формі, передбачених п. 5 Порядку, не доведено, що пенсіонери які зазначені у позовній заяві в кількості 124 особи, перебували у трудових відносинах з відповідачем та не доведено наявність у відповідача заборгованості по сплаті різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 309 724,87 грн., а тому суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяП.В.Вовк